НОВОСТИ

Глобальність грибкових загроз, або як отримувати 100 ц/га замість звичних 30-ти

ТЕГИ:

Віктор Швартау,

член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор,

Людмила Михальська,

старший науковий співробітник, кандидат біологічних наук,

Інститут фізіології рослин і генетики НАН України

Олександр Зозуля,

кандидат сільськогосподарських наук,

Людмила Шостак,

кандидат сільськогосподарських наук,

ТОВ «Сингента Україна»

 

Упродовж кількох останніх років фітосанітарна ситуація в агрофітоценозах України значно погіршилася. Фузаріоз стає однією з найважливіших проблем серед комплексу захворювань у зерновиробництві України. Практично кожне третє­четверте зерно, отримане в Україні, уражене грибами роду Fusarium, що несе потенційну загрозу інфікування кореневими гнилями, які обумовлюють зниження густоти посіву, врожайності, витривалості до перезимівлі. Інший, не менш небезпечний бік ураження збудниками Fusarium – якість зерна. Крім втрати у вазі й, як наслідок, у врожайності, інфіковане зерно може бути небезпечним для використання в якості продуктів харчування та кормів для свійських тварин за контамінації мікотоксинами. Відтак система контролювання фузаріозів потребує ефективніших рішень і нових підходів.

 

Підвищення ефективності рослинництва тісно пов’язано із впровадженням сучасних технологій вирощування. Проте погіршення умов вирощування зернових культур за скорочених сівозмін і, як наслідок, зростання шкодочинності бур’янів, хвороб і шкідників, призводить до ускладнення фітосанітарної ситуації. Втрати від ураження шкідливими організмами можуть бути надто великими. Багато патогенів спроможні самостійно знищити більшу частину врожаю. Наявність уже кількох шкодочинних об’єктів практично завжди несе загрозу втратити 30‑60 % майбутнього врожаю. Крім того, не тільки зменшується кількість урожаю, а й значно погіршується його якість. При цьому погіршення може бути настільки значним, що зерно стає непридатне як для харчових, так і для кормових цілей. Зернові культури можуть уражуватися понад 350 видами різноманітних шкодочинних організмів. Проте на більшості посівних площ основну загрозу для втрати врожаю, особливо на початкових фазах розвитку, в осінньо-зимовий період становлять збудники грибних інфекцій. Останніми роками зростають площі посівів, уражені грибковими хворобами.

Широка розповсюдженість, зв’язок із ґрунтом, відсутність вузької спеціалізації в ураженні рослин-господарів обумовлюють постійну наявність в агроценозах зернових колосових культур грибів – збудників численних хвороб. Внаслідок ураження ними недобір урожаю пшениці може досягати від 5,6 до 50 %, а в умовах епіфітотії втрати врожаю на окремих полях перевищують 70 %.

 

Сажки, гельмінтоспоріози та фузаріози

Останніми роками збільшилася частка зерна, ураженого збудниками сажкових хвороб (Tilletia caries, Ustilago nuda, Ustilagо tritici). Цьому сприяла волога та помірно тепла погода в період цвітіння ярих зернових. На окремих площах уражується понад 15 % рослин. Проте ці збудники контролюються з високою ефективністю за використання в якості фунгіцидних протруйників похідних триазолів. Значного поширення останнім часом набули гельмінтоспоріози. Джерелом зараження є насіння й рослинні рештки, а поширення відбувається аерогенним шляхом і зумовлює прояви у вигляді листкових плямистостей, а саме сітчастою та темно-бурою, які домінували в Лісостепу та Степу й, частково, на Поліссі. У багатьох регіонах симптоми хвороби були зареєстровані на початку фази кущіння в умовах теплої вологої погоди за вологості повітря 95‑97 % і температури +15°С і більше. Ці умови були надзвичайно сприятливі для ураження рослин. Спеціальні захисні заходи проти гельмінтоспоріозів проводяться за економічних причин на незначних площах. Хвороба досить швидко прогресує і досягає максимального розвитку у фазі молочно-воскової стиглості, уражуючи зерно нового врожаю. Обробки фунгіцидами після візуальних проявів хвороб є мало ефективними.

Дощі, тривалі періоди зволоження рослин, тумани в період достигання хлібів, розтягнутий період збирання сприяють інфікуванню насіння зернових культур сапрофітними грибами: Cladosporium spp. та Alternaria spp. На колосках і старіючих листках утворюється оливково-чорний, бархатистий, щільний наліт у вигляді лусочок. На перший погляд, колоски, уражені оливковою пліснявою, начебто усіяні теліоспорами сажки, тому на практиці цю хворобу помилково вважають сажкою. Збудником її є недосконалий гриб Cladosporium herbarum. Міцелій збудника розміщується біля поверхні тканини рослини, на якій у вигляді пучків утворюються оливково-чорні конідієносці з конідіями. Симптоми ураження альтернаріозом нагадують наведені вище. Збудник цієї хвороби – недосконалий гриб Alternaria temus. Ураження лусочок колосків значної шкоди рослинам не завдають. Проте уражене зерно, хоча за зовнішніми ознаками й добре виповнене, виявляється фізіологічно недорозвиненим, має знижену енергію проростання та схожість. Рослини з ураженого насіння відстають у рості та розвитку. Ураження посівів зернових колосових культур Alternaria spp. на рівні епіфітотій спостерігалося в Україні 2002-го та 2018 рр.

Останніми роками гриби роду Fusarium, Bipolaris і Drechslera дуже часто зустрічаються на насінні ячменю – культури, що займає чільне місце серед ярих та озимих зернових колосових культур за площею посіву й урожайністю. На зерні ячменю, вівса та ярої пшениці фузаріозний комплекс представлений видами F. culmorum, F. oxysporum, F. avenaceum, F. graminearum, F. eterosporum. Однак найчастіше зустрічаються три перших види.

Поряд із фузаріозом колоса, гельмінтоспоріозом і сажковими хворобами особливо небезпечними для посівів є кореневі гнилі. Вони стають одним із найбільш поширених і шкодочинних захворювань зернових культур, не поступаючись за рівнями ураження сажковим й іншим небезпечним хворобам. Те, що шкодочинність їх продов­жує зростати, пояснюється несприятливими погодними умовами (чергування вологих і посушливих періодів) та зниженням загальної культури землеробства.

Фузаріозні кореневі гнилі на кукурудзі (ліворуч) і злаках (праворуч)

Фузаріозні кореневі гнилі на кукурудзі (ліворуч) і злаках (праворуч)

 

Втрати врожаю від грибкових захворювань пшениці досить високі. Так, зниження врожайності від фузаріозу колоса може досягати до 20 ц / га, а втрати від септоріозу – до 60 ц / га. Класичний підхід – застосування фунгіцидів – є найменш ефективним порівняно з економічною доцільністю застосування інших груп пестицидів та агрохімікатів – гербіцидів, інсектицидів і добрив. Це може бути пов’язано як зі швидким виникненням резистентних штамів збудників хвороб, так і обмеженістю контролювання організмів зі складним життєвим циклом, зі статевою та нестатевою формами за допомогою синтезованих 20‑40 років тому класів фунгіцидів. На сьогодні на ринку України пропонують доволі широкий спектр різних за механізмом дії вітчизняних і зарубіжних фунгіцидів. Однак серед широкого їх переліку лише одиниці можна віднести до високоефективних і селективних препаратів проти описаних вище хвороб.

 

Проблема Fusarium

Рівень забруднення агрофітоценозів інокулюмом збудників Fusarium носить глобальний характер. Відносно невисокі рівні контролювання хвороби існуючими засобами захисту (агротехнічними та хімічними) спрямовують зусилля генетиків і селекціонерів до створення резистентних до видів Fusarium сортів і гібридів культурних рослин. Проте лише шляхом інноваційних генетичних та біотехнологічних досягнень і впровадження резистентних до фузаріозу сортів / гібридів зернових культур до останнього часу не забезпечує, як свідчать результати у виробничих дослідах у всіх ґрунтово-кліматичних регіонах України, належного рівня конт­ролювання хвороби та можливість отримання високоякісного зерна.

Тому в розробці заходів ефективного контролювання ураження зернових культур фузаріозами необхідно приділяти увагу всім компонентам системи вирощування культурних рослин, на що звертають увагу ряд авторів. Окремі засоби контролювання фузаріозів мають недостатній рівень ефективності й, вірогідно, не зможуть забезпечити належний рівень контролювання хвороби. Тому досягнення високих та якісних урожаїв зернових можливо за комплекс­ного застосування різних стратегій боротьби з хворобою: створення резистентних сортів / гібридів, агротехнічні методи (насамперед повернення рослинництва країни до біологічно обґрунтованих сівозмін) та застосування високоефективних фунгіцидів, що забезпечують кращий засіб підтримки врожайності, зниження ризику накопичення мікотоксинів, забезпечення високої якості зерна та економічної доцільності зерновиробництва.

Фузаріоз колоса зернових колосових культур і фузаріоз качанів кукурудзи є високошкодочинними хворобами, які щороку зменшують рівень урожайності зернових в Україні та викликають забруднення врожаю небезпечними для людей і тварин мікотоксинами. В Україні шкодочинною є і фузаріозна коренева гниль, яка викликається збудниками роду Fusarium. Зважаючи на значні економічні збитки від цих хвороб та небезпеку для здоров’я теплокровних, у більшості країн рівні мікотоксинів у зерні регламентуються на досить низькому рівні, ppb і нижче.

Як у класичних роботах, так і сучасних дослідженнях відзначається, що для ураження культури фузаріозом необхідним є виконання трьох умов: присутність вірулентного патогену, чутливість до інфікування збудником рослини-господаря та сприятливі умови навколишнього середовища. Варіабельність кожного з чинників впливає на рівень ураження хворобою.

 

Ідентифікація збудників альтернаріозу та фузаріозу

Для визначення розповсюдження фузаріозів та ефективних шляхів їх контролювання впродовж 2015‑2018 рр. ми провели дослідження з визначення присутності збудників видів Fusarium у регіонах України. Досліди виконували в польових та лабораторних умовах з дотриманням заходів асептики. Восени були відібрані зразки рослинного матеріалу озимої пшениці з ознаками ураження кореневими гнилями з понад 150 полів із різних областей України. Відбір проводили двічі – на початку вегетації та перед входом у зимівлю.

Для визначення інфекції на колосі були відібрані зразки також з понад 150 полів з усіх областей України. Зараженість насіння визначали під час пророщення у рулонах фільтрувального паперу за температури +23°С за сталої вологості повітря 70 %. На 10‑12 день визначали відсоток уражених рослин різними видами Alternaria та Fusarium, джерелом інфекції яких є насіння. Надалі проводили мікроскопічний аналіз збудників за допомогою оптичного мікроскопу.

Рослини, які мали характерні ознаки ураження фузаріозом надалі аналізували за допомогою ПЛР-аналізу для визначення видового складу грибів роду Fusarium. Для ідентифікації F. graminearum, F. culmorum, F. porotrichioides, F. langsethiae, F. poae, F. avenaceum, F. tricinctum, F. cerealis використовували тест системи виробництва ТОВ «Агродіагностика».

 

Небезпечні тенденції інфікування

Fusarium spp. та Alternaria spp. належать до широко розповсюджених колонізаторів філосфери пшениці. Окремі види можуть бути високопатогенними та продукувати численні мікотоксини. Спори Fusarium spp. і рівень їх продукування були вище в регіонах з більш вологим і прохолодним мікрокліматом під посівом. Натомість види Alternaria виявляли протилежну тенденцію до генетичної варіабельності, при цьому випадіння спор не корелювало ні з одним із показників мікрокліматичних умов й було рівномірнішим по полях.

Фузаріозні кореневі гнилі на початку вегетації кукурудзи

Фузаріозні кореневі гнилі на початку вегетації кукурудзи

 

При аналізі зернового матеріалу з різних регіонів України встановлено високий рівень ураження фузаріозною інфекцією. Традиційно вважається, що основний об’єкт контролю насіннєвої інфекції – це сажкові захворювання. Однак ураження сажковими останніми роками зустрічається достатньо рідко за високих рівнів інгібування розвитку збудників Tilletia caries, Ustilago nuda, Ustilago tritici у сучасних технологіях вирощування зернових колосових культур. Насамперед це пов’язано з тим, що насіння зернових колосових культур рекомендовано обробляти фунгіцидними протруйниками, діючі речовини яких практично всі системної дії (переважно групи триазолів). Вони з високою ефективністю контролюють збудників сажкових хвороб як на поверхні, так і всередині зерна. Проте щодо інших джерел інфекції, які можуть передаватися з насінням, високих рівнів контролювання збудників хвороб досягти не вдається. Показано (табл. 1), що фузаріоз зерна ідентифікується в низці областей у понад 50 % зразків від усіх обстежених партій. Практично неможливо зустріти рівень інфікування збудниками роду Fusarium нижче 20 % у «зерновому поясі» України. В усіх областях України ідентифікували й високий рівень ураження альтернаріозом. Необхідно відзначити, що в дослідах аналізували насіннєвий матеріал, де здебільшого впроваджували вищий рівень захисту посівів, зокрема й 2‑3‑разові обробки фунгіцидами, ніж за вирощування фуражного зерна.

За результатами аналізу інфікування зерна грибами родів Fusarium spp. та Alternaria spp. у регіонах країни показано, що за збільшення контамінації зерна фузаріозом лабораторна схожість знижується майже до 90 %, від величин близьких до 100 %.

Інфікування зерна альтернаріозом зустрічалося істотно частіше й не впливало на лабораторну схожість насіння (R = 08). На противагу, за зростання рівнів ураження зерна фузаріозом схожість насіння пшениці озимої помітно знижувалася (R = -0,73).

Alternaria alternata на сьогодні є одним із найбільш досліджених грибів у зв’язку з впливом на рослини та високу алергенність для людини. Види Alternaria спів­існують з видами Fusarium, особливо на рослинних рештках. Alternaria alternata та Fusarium oxysporum продукують високоактивні леткі сесквітерпени й за змін умов вирощування – високі й низькі рівні живлення, монокультура або співіснування, за кількістю летких органічних сполук A. alternata переважає F. oxysporum. Ці відмінності у продукуванні вторинних летких метаболітів можуть бути причиною активного розповсюдження альтернаріозів на збіжжі у вегетаційному сезоні 2018 року за різкої зміни погоди до умов, що сприятливі саме для розвитку видів Fusarium.

Раніше було показано, що види грибів, які належать до родів Alternaria та Fusarium, інфікують зерно пшениці фактично в урожаї кожного року. Розподіл Alternaria та Fusarium spp. істотно варіювався в зразках зниженої якості порівняно зі зразками якісного зерна. Alternaria spp. частіше зустрічалися у зразках якісного зерна, а саме завдяки присутності A. infectoria, який найчастіше виділявся та був найпоширенішим видом роду. Fusarium spp. переважали у зразках зниженої якості. Найчастіше ідентифікували такі види Fusarium: F. avenaceum, F. poae, F. culmorum і F. tricinctum. Іншими важливими токсиногенними видами Fusarium були F. graminearum і F. equiseti. Рівні інфікування F. graminearum і F. culmorum були значно вищими у зразках зниженої якості. Результати присутності цих видів показали негативну взаємодію між F. graminearum й Alternaria spp., а також між F. graminearum та іншими Fusarium spp. Вірогідно, що саме за такої негативної взаємодії у вегетаційному сезоні 2018 року в умовах практично безперервних теплих дощів у «зерновому поясі» України протягом генеративного періоду розвитку пшениці зерно врожаю було інфіковане альтернаріозом за помірної присутності видів Fusarium. Ці залежності у взаємодії Alternaria та Fusarium spp. доцільно враховувати при розробці систем контролювання фузаріозів фунгіцидами. Відсутність контамінації зерна мікотоксинами видів Fusarium при цьому не знижує рівнів небезпечності збіжжя завдяки підвищенню рівнів присутності мікотоксинів альтернаріозів – альтернаріолу, монометилового ефіру альтернаріолу, тенуазонової кислоти тощо.

Хоча рівні накопичення мікотоксинів Alternaria, на відміну від мікотоксинів Fusarium, переважно низькі, періодично можуть утворюватися високі рівні контамінації енніатинами та тенуазоновою кислотою. У дослідженнях in vitro встановлено генотоксичну дію енніатинів А, А1, В1, бовіцину, моніліформіну, альтернаріолу, монометилового ефіру альтернаріолу, альтертоксинів, стемфілтоксину ІІІ. Крім того, дослідження in vitro показують імуномодулюючу активність більшості нових мікотоксинів і небезпечність для репродуктивного здоров’я людини альтернаріолу, бовіцину, енніатину В. Для оновлення оцінки ризику, проведеного Європейським органом з безпеки харчових продуктів, відзначається імуномодулююча дія більшості нових токсинів і небезпека для людини, що потребує додаткових даних про індивідуальну і комбіновану дію цих забруднювачів на репродуктивну та імунну системи як людини, так і тварин. За врахування нових відомостей про розповсюдження тенуазонової кислоти, повну її доступність перорально, низький загальний кліренс у свиней та бройлерних курчат і обмеженість даних щодо токсичності, неможливо повністю виключити ризик для здоров’я людини. Крім того, до оцінки ризику слід також долучити ряд менш відомих токсинів Alternaria, особливо генотоксичні альтертоксини та стемфілтоксин ІІІ (Fraeymanetal., 2017).

Безумовно, результати вегетаційного сезону 2018 року й масштабні ураження збіжжя альтернаріозом потребують подальших досліджень і, можливо, уточнень у нормативній документації (ДСТУ 3768‑2010 Пшениця. Технічні умови).

Високий рівень ураження зерна пшениці фузаріозом у різних регіонах України спостерігався й упродовж 2015‑2017 років (табл. 2). Тенденція високого рівня інфікування зберігалася протягом кількох років дослід­жень, незалежно від варіабельності погодних умов вегетаційних сезонів.

Рівень інфікування в роки спостережень становив у середньому 20‑30 % у всіх регіонах України. 2016 року, коли умови для розвитку гриба були сприятливіші на заході та півночі України, встановлено, що рівень інфікування досягав 50‑60 %. Високі рівні ураження посівів фузаріозами свідчать про те, що система захисту від збудників хвороби є на сьогодні недосконалою й відрізняється щодо ефективності захисту пшениці озимої, зокрема від згаданих вище сажкових захворювань. Система контролювання фузаріозів потребує ефективніших рішень та нових підходів, і це є вагомим потенціалом для збільшення врожайності культури, адже уражене зерно має більш низькі посівні якості і, за висіву, не зможе повністю розкрити свій генетичний потенціал.

Згідно з ДСТУ 3768‑2010, уражених фузаріозом зернин не повинно бути більше ніж 0,3‑0,5 %, залежно від класу зерна. При проведенні дослід­жень нами виявлено інфікування на рівні 20‑30, а то й 50‑60 %. Звичайно, слід відрізняти інфіковане зерно та уражене зерно. При ураженні зерна грибниця проникає безпосередньо в саме зерно, в його алейроновий шар, руйнуючи білки з виділенням NH3 і токсинів. Зерно, уражене Fusarium spp., найчастіше виглядає щуплим і втрачає посівні якості, а хліб, виготовлений з цього зерна, називали «п’яний хліб». При виготовленні кормів з ураженого зерна мікотоксини можуть бути небезпечними й для свійських тварин.

При інфікуванні зерна грибниця знаходиться на оболонці зерна або в перикарпії. В цьому випадку ми не спостерігаємо таких важких наслідків з отруєннями, однак можемо з високим рівнем ймовірності очікувати високого ураження проростків кореневими та прикореневими гнилями.

Необхідно зазначити, що інфіковане зерно не відрізнялося при перевірці на лабораторну схожість від неінфікованого й відповідало стандартам для посівного матеріалу. Згідно з отриманими даними ми бачимо, що навіть за інфікування збудниками Fusarium на рівні 40‑60 % лабораторна схожість насіння загалом задовільна. Однак при потраплянні в ґрунт молодий проросток може бути ураженим кореневими гнилями.

Більшість видів роду Fusarium spp. – це олігофаги, які здатні паразитувати на кількох культурах, зокрема й на сої та інших бобових. Ці культури дуже часто є попередниками для зернових культур.

Отже, згідно з обстеженнями зерна сої практично в усіх областях рівень інфікування насіння досягав 20 % (табл. 3). Тому, хоча бобові культури і розглядаються як добрий попередник для зернових культур, на відміну від кукурудзи та соняшнику, вони можуть бути водночас додатковим джерелом інфекції щодо уражень видами Fusarium.

Виходячи з рівня поширення цієї групи грибів і з урахуванням практично повного протруювання зерна та щорічного збільшення фунгіцидних обробок, виникає питання використання найефективніших препаратів, які мають високі рівні ефективності й селективності щодо контролювання інфекції. Важливо враховувати той факт, що джерелом фузаріозу як хвороби можуть бути різні види Fusarium spp. із різною біологією, здатністю до ураження в різних умовах та які виділяють різні мікотоксини.

Щодо видового складу збудників роду Fusarium, знайденого на насіннєвому матеріалі, то виявили, що домінуючими видами є F. tricinctum і F. graminearum (табл. 4), наявність яких перевищувала 20‑25 %. Хоча якщо взяти окремі регіони України, то необхідно відзначити ряд відмінностей. На заході можна виділити чотири основних види. Крім двох вищезгаданих досить часто зустрічалися F. poae та F. porotrichioides, наявність яких у зерні була 15‑20 %. У центральних, східних і південних регіонах домінуючим видом є F. avenaceum з рівнем присутності 15‑23 %. Інші види, такі як F. culmorum, F. langsethiae тощо, зустрічалися значно рідше – в межах 5‑7 %.

Видовий склад, знайдений на зерновому матеріалі 2018 року, дещо відрізнявся. Встановлено, що домінуючими видами були F. avenaceum, F. tricinctum, F. graminearum і F. poae (табл. 5), причому їх присутність у найбільшій кількості спостерігалася в західних та східних областях. Основ­ними домінуючими видами тут були F. poae, F. avenaceum і F. graminearum. На півночі України зустрічалися два домінуючі види: F. avenaceum, який спостерігався у великій кількості (близько 83 %), і F. graminearum. У південних областях досить часто зустрічалися F. avenaceum, F. tricinctum і F. graminearum, наявність яких у зерні була на рівні 35; 35 і 22 % відповідно. У центральних регіонах переважаючим видом був F. avenaceum із рівнем знаходження близько 52 %. Інші види, такі як F. culmorum, F. langsethiae і F. porotrichioides, зустрічалися значно рідше – в межах 0‑10 %.

Окремо необхідно відзначити появу F. langsethiae як відносно нового виду на пшениці, оскільки він найчастіше ідентифікувався раніше на посівах ячменю та вівса. Цей вид схожий за біологією та морфологією на F. poae, але відрізняється великою кількістю продукування небезпечних мікотоксинів HT-2 і T-2. Поява його на пшениці й загалом у достатньо великій кількості – це небезпечна тенденція до збільшення рівнів забруднення зерна мікотоксинами.

Щодо кореневих гнилей, то головними їх джерелами були передусім практично в рівному співвідношенні (15‑25 %) F. tricinctum, F. graminearum, F. poae і F. avenaceum. Причому роль останнього виду як збудника кореневих гнилей була на рівні того ж F. graminearum у більшості регіонів України, як і F. porotrichioides.

Необхідно зазначити, не дивлячись на те, що в зерні F. langsethiae зустрічається не часто як джерело зараження кореневими гнилями, він входить до основної групи шкодочинних видів. Вірогідно, це є опосередкованим свідченням того, що цей вид краще зберігається у ґрунті (табл. 6).

За епіфітотій альтернаріозу 2018 року, на посівах зернових колосових культур спостерігали (табл. 7) різке зниження присутності збудників кореневих гнилей F. culmorum, F. porotrichioides та незначне зниження рівнів присутності F. graminearum. При цьому зросли рівні інфікування рослин F. avenaceum. Ці зміни у видовому складі Fusarium можуть пояснюватися відсутністю високих уражень рослин протягом вегетації фузаріозними кореневими гнилями в сезоні 2018 року, а також контамінації зерна мікотоксинами, що продукуються видами Fusarium.

 

Що в «сухому залишку»

Отже, видовий склад збудників фузаріозів у зерні та видовий склад збудників, які викликають фузаріозні кореневі гнилі, в загальних рисах схожі. Фузаріози в Україні стають одним із найбільш поширених і шкодочинних захворювань зернових культур, не поступаючись за шкодочинністю сажковим хворобам. Те, що їх небезпечність продовжує зростати, пояснюється несприятливими погодними умовами (чергування вологих і посушливих періодів) та падінням загальної культури землеробства: поширенням посівів кукурудзи, зниженням витрат на обробіток ґрунту й низькою якістю пестицидів-генериків. Зазначимо, що найкращі попередники для зернових культур, зокрема соя, також уражуються фузаріозами. Тому проведення захисних заходів як при підготовці до посіву зерна, так і в період вегетації культури буде сприяти загальному зменшенню рівнів інфікування агрофітоценозів видами Fusarium та потенційного ураження культурних рослин і збіжжя. При розробці систем контролювання фузаріозів фунгіцидами слід враховувати встановлену антагоністичну взаємодію Alternaria і Fusarium spp.

Світовий досвід свідчить, що тільки біологічно обґрунтований захист зернових культур, який включає впровадження резистентних до хвороб сортів зернових, захист насіння, боротьбу з хворобами, шкідниками та бур’янами дає змогу одержувати врожаї понад 100 ц / га. За іншого підходу можна розраховувати на «традиційні» 30 ц / га, та й то – за сприятливих умов.

ВИДЕО
СОБЫТИЯ