НОВОСТИ

Коноплі, які пережили «всесвітню» змову

ТЕГИ:

Ця культура здатна давати дуже дешеве біопаливо та одяг

Ксенія Мелешко

 

Про технічні коноплі знову заговорили як про перс­пективну промислову культуру. Колись її називали годувальницею – ця невибаглива трава вище людського зросту ще століття тому була основною сировиною для виробництва тканин та олії, мотузок і канатів, а тепер із неї також роблять «швидке паливо» та навіть будують житло.

 

Плацдарм для наукових експериментів

У нашій країні технічними коноплями багато хто цікавиться, але культивують одиниці. Хоча ще до 1960-х рр. Україна посідала чільне місце в колишньому СРСР із вирощування конопель.

У Київській області з цією однорічною культурою активно експериментують уже кілька років – у науково-виробничій компанії «ЕККО Новація», яка входить до групи компаній Zabirya Organic Farm (с. Забір’я Києво-Святошинського району), причому зробили ставку на вирощування органічних конопель.

«Нині всього кілька підприємств в Україні вирощує технічну коноплю органічним методом, – розповідає Віталій Воронцов, виконавчий директор науково-виробничої компанії «ЕККО Новація». – У нашому господарстві ми виділили під цю культуру всього 2 га. Позаяк маємо статус органічної землі, вирішили підготувати ґрунт і висадити технічні коноплі за всіма правилами органічного землеробства.

Вирощуємо, використовуючи різні методи сівби, експериментуємо з різними варіантами міжрядь й обробкою – у нас є свої біопрепарати, сертифіковані «Органік Стандартом». Крім того, ми перевіряємо вплив інших біопрепаратів на коноплі, їх реакцію на посуху.

Фактично з однієї невеликої плантації ми «нарізали» десять полів, на яких ростуть різні види конопель. Наша мета – зрозуміти, за яких умов цю однорічну рослину культивувати найкраще.

Ми прислухаємося до думок коноплярів. Наприклад, нещодавно наші друзі з Великої Британії підказали, що можна вирощувати коноплі кущовим методом – зрізавши верхівку рослини, тому на одній частині плантації я вирізав усі верхівки, щоб виріс багатосвічник «менора». Замість одного суцвіття на рослині тоді з’являється від трьох до п’яти.

Щоб конопля давала більше насіння, найзручніша ширина міжрядь для промислового збирання – 45 см. Минулого сезону ми посіяли коноплі так, щоб отримати більше зеленої маси – згодовуємо їх індикам. У всьому цивілізованому світі, де птахів і кроликів годують коноп­ляними листками, їх м’ясо смачніше та м’якіше...

Свій урожай коноплі нам доводиться збирати вручну: працівники знімали суцвіття з насінням секаторами. Комбайни доцільно використовувати на плантації площею не менше 50 га. До речі, коноп­ляні волокна настільки міцні, що, якщо фермер згаяв час і запустив комбайн для збирання врожаю, коли волокно вже почало дерев’яніти, металева жниварка псується. Фактично комбайн клинить і він перетворюється на купу металобрухту, а коноплю зі жниварки дістати неможливо. Тому всі комбайнери від роботи з цією культурою не в захваті».

На жаль, дуже багато знань про коноплі з часом було втрачено. Вважається, що причиною для забуття цієї культури, що надає майже безкоштовний одяг, їжу й дуже дешеве тепло, стала всесвітня змова.

 

Технічні коноплі перезапилюють наркотичні

Майже в усьому світі вирощування технічних конопель згорнули після того, як в 1940-х рр. американський конгрес ухвалив закон про податок на марихуану, що передбачав заборону на вирощування цієї культури. Насамперед її існування загрожувало продуктам переробки нафти, до того ж вживання марихуани набуло серйозних масштабів. 

Упродовж 1960-х рр. завдяки виступам фахівців в ООН за коноплею навіть закріпили імідж легкого наркотику. До речі, згідно зі світовими дослідженнями, за всі роки чорного ринку канабісу під його впливом не сталося жодного вбивства, але водночас мільйони людей постраждали від дії алкоголю та важких наркотиків.

До речі, канабіноїди – хімічні речовини, які впливають на людину запаморочливо або цілюще, знаходяться не в насінні конопель (неважливо, чи це дика марихуана, чи технічні коноплі), а в суцвітті рослини.

Показово, що в тих самих 1960-х рр. – зламних для долі конопель – тодішня ще Радянська Україна вирішила не відмовлятися від вирощування цієї рослини, тому Інститут луб’яних культур у Глухові (Сумська область) доручив своїм науковцям розробити безнаркотичні коноплі.

І ось тридцять років тому українські вчені створили знаменний сорт ЮСО-31, який має практично нульовий наркотичний компонент. Франція придбала його та почала культивувати з нього власні сорти – так що майже всі сучасні європейські коноп­лі походять від ЮСО-31.

Важливий нюанс: технічна конопля перезапилює наркотичну й у такий спосіб нівелює властивості наркотичної «родички». Тому чи варто дивуватися, що фотографія одного з творців безнаркотичних конопель В’ячеслава Вировця – професора, доктора сільськогосподарських наук, головного наукового співробітника відділу насінництва та селекції конопель Інституту луб’яних культур НААН України – прикрашає стіну амстердамського Музею марихуани як порт­рет ворога. За більш як 45 років наукової роботи В’ячеслав Вировець створив 15 сортів унікальної технічної коноплі з повною відсутністю канабіноїдних сполук.

Цікаво, що нині Інститут луб’яних культур є унікальним зосередженням усіх технологій вирощування й усіх сортів конопель. В інституті є кріокамера, де зберігають понад 500 сортів практично з усього світу. Так що основа для створення надсучасних сортів конопель у цій установі на заздрість багатьом!

 

Ця культура дає швидкий прибуток

«Для промислового виробництва коноплі варто сіяти на площі від 50 га, тоді це вигідно, – пояснює Віталій Воронцов. – Наприклад, 2018 р. наші колеги вклали в конопляні плантації площею 50 га 500 тис. грн (у них була вся потрібна техніка й досвід роботи в землеробстві). Тобто на 1 га прий­шлося по 10 тис. грн – це майже вдвічі дешевше, ніж звичайно.

За підрахунками Інституту луб’яних культур, для закладання конопляного поля потрібно приблизно 15‑17 тис. грн: слід купити насіння, посадити його, вирощувати культуру чотири місяці, опісля зібрати врожай, вивітрити, висушити й відкалібрувати…

Наші колеги планували з 50 га зібрати 50 т конопляного насіння, тобто 1 т / га – стільки приблизно вони й зібрали. Проте після проведення потрібних маніпуляцій із вирощеним залишилося всього 30 т добірного насіння. Цей урожай трейдер купив відразу – за € 42 тис. За витрат у € 14 тис. отримати € 42 тис. усього за чотири місяці – це дуже добрий бізнес!

Причому цю суму виробники отримали лише за насіння. Проте ще залишилася костра – задерев’янілі частини стебла конопель, яку також можна продати, якби в Україні цей матеріал був затребуваний».

Із костри давно виробляють кострабетон, костравапно та костраблоки. Завдяки своїм фунгіцидним і бактерицидним властивостям костра, додана до будь-якого з матеріалів, дає змогу звести будинок, який ніколи не пліснявітиме. Будівля з костри, як термос: улітку там прохолодно, а взимку – тепліше, ніж у звичайних домівках.

«Проблема костри в тому, що вона дуже легка, – пояснює Віталій Воронцов. – Навіть дуже щільно спресований матеріал великого об’єму важитиме замало. Тому якщо покупці заявляють, що готові придбати 1 т костри за добру ціну, слід пам’ятати, що ця культура дуже мало важить, і вартість логістики з’їдає весь заробіток».

Як попереджають фахівці, будь-який завод первинної переробки конопель має бути розташований не дальш як у 50‑кілометровій зоні. Інак переробка цієї культури не вигідна. Цікаво, що кілька років тому в Україні з’яви­лися іноземці, які запропонували переробляти коноплі на пересувному заводі: в поле виїздять дві-три фури з обладнанням, що дає змогу відразу ж переробити зібраний урожай. Ідея добра, головне – запустити її на потік.

 

Треста й костра: вдягтися та зігрітися

Переваги вирощування технічних конопель – не лише в дешевині їх вирощування, а й у широкому діапазоні застосування. Цю невибаг­ливу культуру, наприклад, у Швеції та Фінляндії використовують як альтернативне паливо.

Для цього застосовують тресту – стебла коноплі, так звану конопляну солому. До речі, в Україні й вісімдесят, і тридцять років тому працювали заводи з переробки трести. Як згадує Віталій Воронцов, нещодавно на одному українському підприємстві спалахнуло 200 т трести, але підійти до вогнища було неможливо на відстані пів кілометра – таким сильним виявилася жарота. За тепловіддачею 1 га технічних конопель, вирощених з енергетичною метою, замінює 2,5 га лісу. Проте коноп­ля зростає щороку, а щоб виростити дерева, потрібно чекати сорок років... Якби в Україні використовували тресту, не потрібно було би знищувати стільки лісів.

«У своєму господарстві ми також використовуємо екск­люзивний субстрат із технічних конопель для вирощування лохини в контейнерах. У його складі є висушена костра, яка чудово конкурує з кокосовим субстратом, популярним у всьому світі, – зазначає Віталій Воронцов. – Кокос дає змогу розпушити торф, роблячи його аерованішим. Проте коноплі роблять те саме! Із субстратом змішують кокосові чіпси, волокна кокосів. Що нам заважає використовувати конопельні волокна? Вважайте, що за ними – майбутнє, і тоді Україні не потрібно буде переплачувати за експорт кокосових субстратів».

Із костри знімають напрочуд цінні волокна. Вони різні: є волокна, як віхоть (їх витягають у нитку, змішуючи з бавовною), є довгі та рівні – завдовжки 3 м, як висота головного стебла коноплі – це найдорожче волокно.

Конопляний одяг не лише дуже міцний, а й вражає своїми бактерицидними властивостями. Китай закладає нині чималі площі конопель, зокрема й щоб усю свою армію вдягнути в конопляний одяг.

Згідно з останніми дослідженнями, проведеними в Китаї, у тих солдатів, які були одягнені в конопляну форму, після марш-кидка в 20 км було менше подряпин, а всі садна загоїлися втричі швидше, ніж у солдатів, одягнених в одяг з інших матеріалів.

Цікаво, що канати з пеньки (грубого волокна, отриманого зі стебла конопель) за своїми якостями перевершують синтетичні. Вони не розпадаються від ультрафіолету та впливу морської солі. Конопляний канат не розтягується, на відміну від синтетичних аналогів найновішого покоління.

Павловнія, іспанський клон, здатна однораз витримувати морози -32°С, адотемператури -27-28°С ці дерева вже звичні

 

Конопля для харчування та лікування

Із насіння конопель виробляють олію – найкориснішу з усіх, позаяк продукт має підвищену кількість рослинного білка, який повністю засвоюється організмом, чого не можна сказати про інші його різновиди. Наприк­лад, у коноплі міститься більше білка, ніж у сої, яку повсякчас додають до ковбас.

У конопляному насінні дуже багато амінокислот, мікро- та макроелементів і найголовніше – Омега-3, Омега-6 й Омега-9, які в коноплі мають ідеальне для людини співвідношення. В інших продуктах так само можна натрапити на чимало жирних кислот, але їх неправильна пропорція шкідлива для здоров’я.

«Конопляна олія є корисною в повному обсязі лише тоді, коли це продукт холодного відтискання, але в Україні його майже ніхто не вироб­ляє, позаяк для цього пот­ріб­но спеціально ставити дороге устаткування для охолодження, – пояснює Віталій Воронцов. – Річ у тім, що температура під час виробництва олії може піднятися до +90°С, але коноплі за температури понад +40°С починають втрачати половину своїх корисних властивостей.

Багато хто з вітчизняних виробників не бажає морочитися з дотриманням температур і тому всі трішки обманюють. На пляшках конопляної олії пишуть термін придатності – пів року або рік, але це означає, що перед вами – добра олія, не більше.

Щоб максимально зберегти всі корисні властивості коноп­ляної олії, відразу після відтискання її потрібно розлити в темні пляшки та використовувати впродовж 1‑1,5 місяця – після чого продукт втрачає половину своїх цінних властивостей. Зберігати конопляну олію холодного відтискання бажано в холодильнику».

Макуха конопель також дуже корисна. Її завжди згодовували худобі або рибі. У всьому світі з макухи роблять протеїн. Отже, для вегетаріанців і веганів соя, льон і коноплі – безцінна скарбниця корисних речовин.

«Із 1960‑х рр. було заборонено використовувати коноп­лі в лікуванні. Проте кілька років тому вчені виявили, що препарати з конопель здатні зупиняти навіть розвиток раку четвертого ступеня, а також знімають будь-який вид епілепсії. Як свідчать дослідження, якщо пацієнтам, котрі страждають на хвороби Альцгеймера або Паркінсона, дати капсули з канабіноїдом, то вони повертаються до свідомого стану, – розповідає Віталій Воронцов. – В Україні поки що не почали вивчати терапевтичні можливості коноплі, чинний закон це не дозволяє. Проте слід знати, що українські фахівці просять легалізувати не наркотик, а можливість вивчати терапевтичні можливості конопель.

Цікаво, що в Європі нині роблять тунелі в заростях конопель, щоб люди могли прогулюватися й дихати її корисними випарами… У планах нашого господарства – отримати канабіноїдний мед. Це не просто, позаяк коноплі цвітуть пізніше, ніж бджоли збирають нектар. Нам було би дуже цікаво вивчити властивості такого меду».

ВИДЕО
СОБЫТИЯ