НОВОСТИ

Поле любить точних

ТЕГИ:

Розповідь про технологію, яка поєднує творчість із тверезим розрахунком

 

І не лише точних любить поле, а й таких, які бачать не тільки окремі деталі та тимчасову вигоду, а намагаються охопити процес загалом, осягнути його кінцеву мету. А ще дуже важливі послідовність, скрупульозність, упертість агронома. З чого ж почати, аби поступово опанувати мистецтво точного землеробства? Звісно, з вивчення досвіду українських чи закордонних господарств, де ця технологія довела свою ефективність.

 

Дотягнутися до вершини

Компанія «Сварог Вест Груп» стала запроваджувати перші елементи точного землеробства, починаючи з 2012 року. Спочатку аналізували досвід міжнародних компаній, вив­чали пропозиції виробників обладнання. Коли підтвердилась ефективність технології, ухвалили рішення про масштабне її впровадження в усіх господарствах корпорації.

«Використовуємо системи автопілотування, обміру контурів полів, власні мережі метеостанцій та базових RTK­станцій, котрі покривають 100 % площ, запровадили диференційоване внесення добрив під час сівби та підживлення, використовуємо сівалки та обприскувачі з відключенням секцій на перекриттях і поза контуром поля, контролюємо стан посівів із допомогою супутників та БПЛА. А 2014 року відкрили власну агрохімічну лабораторію. Наразі проходимо другий тур обстеження ґрунтів, аналізуємо зміни, використовуємо ці дані в процесі розрахунку норм внесення добрив та підживлення. Сучасне обладнання дає змогу досліджувати також рослини, продукцію, воду, добрива», – ділиться досвідом керівник Центру точного землеробства компанії Дмитро Зайцев.

Така операція як обмір полів у компанії виконується за допомогою квадроцикла, обладнаного приладом із RTK­антеною, котрий їде по контуру. Результати оцифровуються, завантажуються в дисплеї тракторів, на яких встановлені системи автопілотування. Використовується обладнання GreenStar (антени StarFire) та TRIMBLE GFX­750. Стан вегетації рослин вивчається та оцінюється з допомогою супутникового спостереження, зокрема на основі даних каналів NDVI, а також знімків і відео, одержаних із дронів. На основі даних аерознімання формуються ортофотоплани, котрі аналізують агрономи та розробляють на підставі одержаних вис­новків технологію за­хисту чи підживлення рослин.

На певному етапі впровад­ження технології постало запитання щодо визначення критерію її ефективності. Що брати за основу? Врожайність? Зниження собівартості одиниці продукції чи витрат на гектар? Може, порівнювати одержані результати із сусідськими? Дійшли висновку, що це буде необ’єктивна інформація, оскільки в сусіда можуть бути інші ґрунти, норми висіву, живлення, різна кількість операцій.

Стали шукати в межах компанії масиви з однаковими сівозмінами, культурами та схожими ґрунтово­кліматичними умовами, такими самими строками сівби, живлення, захисту та обмолочування, аби їх можна було порівняти. Запровадили таке поняття як продуктивність поля (врожайність і собівартість тонни зерна). Наприк­лад, були такі поля, які мали показник продуктивності нижче середнього на масиві. Через певний час, після того, як на них було застосовано технологію точного землеробства, вдалося підтягнутися на рівень вище середнього. «В нас було чотири тестових поля на масиві з 10 полів, порівняли результати: отримали підвищення продуктивності на 10 % за рік», – розповідає фахівець.

Карта 1 – кореляція між швидкістю посіву й картою врожайності кукурудзи в компанії IMK

Наскільки швидко окуповуються інвестиції в точне землеробство? «Слід добре розуміти, на якому етапі ви перебуваєте, які маєте проблеми, і чи можете їх виправити з допомогою того або іншого елементу цієї технології, – пояснює Дмитро. – Якщо у вас проблеми з контролем якості виконання технологічних операцій, то застосування БПЛА може окупитися за один виліт. Однак бувають інші ситуації, в кожній слід детально розбиратися: яка мета, очікувані результати. Системи автопілотування завдяки тому, що зменшується витоптування, кількість накладок під час сівби та внесення ЗЗР, можуть повернути інвестиції за один сезон. Більшість елементів систем точного землеробства починає давати ефект відразу після початку використання. Тобто якщо вклав, то відразу бачиш економічну віддачу».

«Чи дісталися ви в цій технології вершини?» – запитую Дмитра.

«Її неможливо досягнути, – відповідає він. – Щороку з’являються новинки. Взяти, наприклад, системи автопілотування. Було перше покоління – це просто курсовказівники, потім з’явилися досконаліші системи, які дають змогу водночас обмінюватися сигналом між групою тракторів у режимі онлайн на одному полі, пересилають сервісну та технологічну операцію на сервер. Минув рік і виробники вже пропонують нові пристрої з додатковими функціями та сервісами. Ми поставили свого часу на всіх комбайнах системи картування врожайності (дуже важливий інструмент, який дає змогу аналізувати ефективність технологічних операцій, відстежувати причинно­наслідкові зв’язки), але бачимо, що на ринку з’явилося нове покоління обладнання, нові рішення. Тому ми постійно оновлюємо обладнання. В жодній справі не можна зупинятися та спочивати на лаврах, а в цій особливо. А тому є сенс постійно аналізувати зміни і впроваджувати нові інструменти та технології…»

Карта 2 – вплив дводольних бур’янів на врожайність кукурудзи в компанії IMK

 

Принцип Парето

«Точне землеробство – це наука про пріоритети, тобто ви маєте чітко визначитися, які проблеми є найкритичнішими й надалі проводити вибір технологій для їх вирішення, – так почав свою розповідь заступник генерального директора з інновацій компанії ІМК Богдан Кривіцький. – У цій технології якнайповніше реалізується відомий принцип Парето, коли 20 % зусиль дають 80 % результату, а решта 80 % приносять лише 20 %. Тобто меншими зусиллями – вищий результат. Проте, уточнюю, розумними й системними зусиллями…»

Заступник генерального директора з інновацій компанії ІМК Богдан Кривіцький

Заступник генерального директора з інновацій компанії ІМК Богдан Кривіцький

 

Богдан зізнається, що рішучість та підтримка керів­ництва компанії в процесі впровадження технологій точного землеробства є одними з ключових чинників, що впливають на успішність проекту. Проте, незважаючи на вдалі перші кроки, потрібно докласти ще багато зусиль, щоб перейняти найкращі світові практики й постійно розвиватися. Наразі в компанії на постійній основі працює система автопілотування, побудована власна мережа базових станцій RTK, проводиться щосезонний збір та формування карт урожайності. Приблизно на 10 % площ зроблено агрохімічне обстеження ґрунтів. За результатами аналізів ґрунту на полях можна формувати зони продуктивності, згідно з якими застосовується змінна норма внесення добрив і насіння, але цей елемент технології поки що не поширений на всі площі компанії та реалізується в рамках виробничих дослідів. На нинішньому етапі впровадження технології агрономічна служба ІМК розглядає як окремий об’єкт для живлення кожне поле в масиві. Тобто на різних полях – різна система живлення залежно від їх продуктивності, яка зумовлена низкою чинників.

Карта внесення компанії «Сварог»

Ще одне технологічне досягнення компанії – власний геопортал, на якому акумулюються всі геопросторові дані з сільськогосподарської техніки, дронів, супутників, сенсорів, що дає змогу аналізувати всю інформацію з полів та контролювати якість виконання польових операцій у режимі day­by­day. Можна бачити, як спрацювала сівалка чи обприскувач, якою була їхня швидкість, чи взагалі дотримувалася технологія. Велика кількість оперативних, тактичних і стратегічних рішень ухвалюється саме завдяки цій базі.

Карта внесення компанії «Сварог»

Друге важливе правило ІМК – не консервувати знання, навички, технічні досягнення, а рухатися вперед.

Третє – нічого не робити навмання або лише тому, що той чи інший модний прибамбас уже є у сусіда. Всі нові елементи ретельно аналізуються фінансовим департаментом. Йому потрібно чітко знати, до якого економічного ефекту приведе впровад­ження певної технології. Наприклад, причіпні обприс­кувачі, на яких було встановлено системи контролю секцій, протягом сезону працювали в тестовому режимі, інформація про їхню роботу збиралася й ретельно картографувалася. Було виявлено, що в разі відсутності системи відключення секцій, компанія втрачає $ 15‑17 тис. на рік, тоді як вартість відповідного переобладнання обприскувача становить $ 5 тис. Таке саме випробування проходили самохідні обприскувачі, які цього року будуть доукомп­лектовані системами Row Vision та Row Sense. У першому варіанті над колесами встановлюється камера, яка дає змогу обприскувачу бачити рядки посіву й не витоптувати їх під час роботи, в другому – сенсори тензометричного типу, що монтуються на колесі й, торкаючись рослин, вказуватимуть, як близько машина перебуває від рядка. Без такої системи під час внесення ЗЗР та добрив внаслідок витоптування рослин господарство зазнає збитків на близько $ 15 тис. на рік. Переобладнання обприскувачів коштує $ 11 тис. Тобто за один сезон інвестиція повернеться.

Карта рельєфу («Сварог»)

Окрім цього, на обприскувачі планується встановити мобільні метеостанції. З їхньою допомогою можна буде бачити, чи дотримується технологія внесення ЗЗР на наших полях, за якої температури та швидкості вітру вносяться препарати. Якщо умови неналежні, система сигналізуватиме й механізатору, й диспетчеру, що слідкує за процесом.

«Мабуть, взимку учасники цього процесу перепочивають?» – запитую Богдана.

«Ні, навіть у цю пору роботи сила­силенна: проводиться глибинний аналіз інформації за минулий рік, готується техніка, оновлюються прог­рамні продукти, проходить навчання персоналу тощо. Технології точного землеробства у нас дуже щільно інтегровані у виробничий процес. Це вже не експеримент, від нього значною мірою залежить доля кінцевого результату. Тому робитимемо так, щоб наявний механізм спрацював якомога чіткіше, й намагаємося вийти на новий рівень у цій технології», – підсумовує Богдан Кривіцький.

 

Smart Farming

Після того як аграрій нахапається вершків теорії точного землеробства, він має взятися за розбудову свого технічного арсеналу. В цьому питанні важливий комплекс­ний підхід. Бо найтиповіша помилка – послуговуватися порадами дилерів окремих компаній: той запропонував автопілот, інший – дрон, третій – ще щось. Має бути наставник, консультант, який досконало знає технологію, як мовиться, від початку й до кінця, або вздовж і впоперек.

Метеостанція («Сварог»)

Smart Farming це і є та компанія, котра допомагає впровадити точне землеробство. «Дуже важливий етап у цій роботі – знайомство з персоналом господарства, – розповідає консультант компанії Smart Farming Вадим Остапенко. – Ми сідаємо в кабіну трактора й розпитуємо в механізатора, як він виконує кожну операцію, тобто визначаємо рівень його підготовленості. Виходячи з цього, добираємо для нього та інших учасників процесу оптимальну програму навчання. Досить часто зустрічаються антагоністи, які кажуть, що для них достатньо сівби по маркеру, що дає «нормальний» результат. Другий етап – огляд техніки: в якому стані, що з нею слід зробити, щоб вона могла працювати з інструментами точного землеробства. Трактори перевіряються на готовність до паралельного водіння, сівал­ки – на відключення сошників, обприскувачі – секцій. З допомогою розрахунків доводимо, що конкретне капіталовкладення може допомогти працювати ефективніше».

У справі технічного оснащення є два шляхи: купувати нову техніку, пристосовану під точне землеробство, або переобладнувати наявну. Останній, звісно, дешевший, уважає Вадим. Основа основ – паралельне водіння, що допоможе уникнути витоптування рослин, пропусків під час сівби, перекриттів тощо. Найпростіший варіант, на думку Вадима, – курсовказівник, який прокладе лінію, котру має тримати механізатор. На трактор встановлюється термінал з екраном та GPS­антена. Це коштуватиме близько $ 2 тис., і завдяки таким простим пристосуванням механізатор вестиме трактор із похибкою позиціонування до 20 см. Ринок пропонує широкий вибір такого обладнання, а встановити його може навіть інженер господарства.

Автопілот коштує дорожче – $ 13‑15 тис. Можна взяти Trimble, Raven, Hexagon або системи інших компаній. Переобладнання обприскувача обійдеться від $ 6 тис. Дуже важливий момент технології – вимикання сошників на сівалках. На думку фахівців Smart Farming, найкраще впорається з цим завданням американський висівний апарат Precision Planting, який дає змогу перетворити механічну сівалку на вакуумну з регулюванням норми висіву або вдосконалити стару вакуумну.

На кожному сошнику встановлюється електродвигун, що дає можливість відключати сошники на перекриттях, а також реалізовувати точний висів. Тож якщо господарство має сівалку випуску 2008 року чи навіть старшу, можна на ту саму раму поставити нові висівні апарати, й це обійдеться дешевше, ніж купувати новий агрегат, проте ефект буде не гірше.

Відключення висіву на перекриттях

За один рік якісно впровадити технологію неможливо, на це необхідно кілька років, наголошує фахівець. Спочатку в господарстві відпрацьовується культура руху по полю. «Ми налаштовуємо рух й одразу показуємо господарям економію, потім переобладнуємо обприскувач і теж демонструємо ефект, і лише на другий­третій рік починаємо говорити про диференційовану сівбу», – пояснює Вадим Остапенко.

В основі карти­завдання для дифсівби мають бути результати вивчення особливостей рельєфу. Відомо, що в низинах зазвичай більше вологи, тому на цих ділянках норма висіву підвищується, на рівних площах і схилах – відповідно зменшується. Особливості рельєфу досліджуються наземними способами, а також за допомогою дронів, котрі фотографують площі за спеціальним завданням. Знімки своєю чергою зшиваються в одну велику карту. Окрім цього, слід провести дослідження угідь на вміст мікро­ та макроелементів лабораторним способом. Однак перед тим, як проводити відбір зразків, варто розбити поле на зони за певними ознаками. Можна взяти старі карти ґрунтових відмін – досвід показує, що у більшості регіонів вони відповідають дійсності. Можна розділити поле з допомогою карти врожайності, а можна дослідити поле сканером ґрунту, який збирає інформацію про його гранулометричний склад. Такий підхід допоможе зекономити багато часу та грошей.

Ґрунтообробіток GFX-750

Використовуючи зібрані дані, формуються карти­завдання для диференційованого розпушування, висіву, внесення добрив. Не менш складна процедура підготовки карт підживлення посівів під час вегетації. Після обльоту дроном та створення ортофотоплану формується вегетаційний індекс, за яким визначаються неоднорідності посівів на полі. Поле розбивається на 5‑7 зон, у кожній відбираються зразки рослин на до­слідження, результати якого й дають повне уявлення про те, в якому стані перебувають посіви і чого їм бракує.

«Ясна річ, виникає багато запитань, і це нормально, значить, люди думають, вони зацікавлені в цій технології, а не діють під тиском указівок згори, – говорить Вадим Остапенко. – Прикметно, що ті, хто вже почав цю справу, не розчаровуються, бо одразу бачать віддачу».

Наприклад, найдорожчий варіант паралельного водіння вартістю $ 14 тис. окуповується на площі 4 тис. га в той самий рік; витрати на переобладнання обприскувача та система точного висіву виправдають себе максимум за два роки; дрон вартістю $ 1,5 тис., який вчасно знайде на полі проблеми й допоможе уникнути втрат, також «відіб’є» витрати за півсезону.

«На ринку техніки й послуг для точного землеробства останніми роками спостерігається позитивна динаміка. Аграрії цікавляться тим, що робиться в сусідів, ходять на виставки, експериментують, випробовують у себе нові технології, проте запроваджують лише після того, як переконаються в їхній ефективності. Від простих елементів точного землеробства поступово переходять до складніших. До цього їх підштовхує і життя, і розуміння того, що зі старими дідівськими методами можна залишитися поза аграрним процесом. А тому точне землеробство приречене на успіх в Україні», – підсумовує Вадим Остапенко.

 

Олександр Карпенко

 

ВИДЕО
СОБЫТИЯ