НОВОСТИ

Гонитва за високим олеїном

ТЕГИ:

Ігор Самойленко

 

Донедавна високоолеїновий ринок був мало відомий. Окрім звичайного соняшнику, який здійснив стрибок до культури стратегічного значення в усіх регіонах, певну нішу й інтерес у виробників мав соняшник кондитерський. Відтепер же тема високоолеїнового не сходить з вуст аграріїв. Як то кажуть, доки «пиріжки гарячі», їх треба вихоп­лювати з жаровні. Премія за таке насіння, хоч і коливається разом із попитом, однак варта того, аби її забрати. І зрозуміло, що, оскільки попит у виробників ще не стабільний, то скільки років протримається премія – невідомо. Буквально днями на одній із доволі багатолюдних конференцій в опитуванні половина її учасників заявила про бажання вирощувати високоолеїновий соняшник наступного сезону.

 

Високоолеїновий різновид є не лише в соняшнику – такі самі види мають соя, канола (ярий ріпак) і сафлор. Однак саме соняшник займає у цій ніші близько 70-75% та поступово стає масовим продуктом. Вирощування ВО соняшнику наразі сконцентроване переважно в кількох країнах: США, Франції та Португалії. Однак із ростом ринку та підвищенням попиту стали з’являтися й інші серйозні гравці. Й Україна стрімко увірвалася до лідерів.

Попереду лише Франція

«В Україні, за нашими оцінками, цьогоріч ВО соняшник вирощувався на 350‑400 тис. га, точніше сказати важко. Візьмемо середній показник – 370 тис. га, – розповідає Сергій Тимошенко, директор з маркетингу ТОВ «Євраліс». – Якщо глянути на цю цифру глобально, тобто в європейському чи світовому розрізі, то Україна за виробництвом ВО соняшнику поступається лише Франції. Однак у порівнянні з усім соняшником – це лише 6 %. Тобто потенціал величезний. Якби вистачало якісного насіння і, головне, був визначений стабільний попит від індустрії на нього, вітчизняні фермери спокійно би висівали високоолеїновий соняшник на 800 тис. га, а то й на 1 млн га. Якби це трапилося стихійно, ринок би обвалився.

Чому він коливається? Бо не збалансований попит і виробництво, нема чіткої координації цим процесом і виробники соняшнику не розуміють, куди він продається, який на нього попит. Має бути чітке замовлення індустрії, від котрого би відштовхувалися виробники посівного матеріалу та формувався би пакет замовлень виробникам. А так – американські гірки… Задля цього і був свого часу задуманий «Високоолеїновий клуб» – комунікаційна платформа, яка мала би допомогти в Україні розуміти: куди рухається тренд, який попит і яка очікується ціна, скільки слід вирощувати, скільки треба посівматеріалу. Його учасниками мають бути виробники ВО олії, дистриб’ютори, фермери, а також підприємства-споживачі від індустрії, на кшталт PepsiСo, Nestlé, Unilever, сегмента HoReCa. Думаю, цю платформу слід активувати – звертаються численні компанії та агентства, переробники. Є певний вакуум структурованої інформації.

Тренд завдяки премії позитивний і для фермерів, і для переробників, сегмент розвивається доволі динамічно. Насіння ВО соняшнику розкуплене повністю. Його навіть не вистачає, оскільки насіннєві компанії не хочуть брати ризики на себе: виробляти більше, ніж буде продано. Кожному потрібне чітке розуміння, скільки й чого треба. Одначе, з іншого боку, існує небезпека «перегріву» ринку, як це вже траплялося. Якщо пропозиція перевищуватиме попит, падіння премії неминуче».

Сергій Тимошенко

Сергій Тимошенко

 

У такому разі виробник теоретично не програє все одно, адже реалізує соняшник як звичайний товарний. Проте, як зазначає Сергій Тимошенко, іноді тут можуть виникати певні нюанси. «В принципі все справді так, тим паче врожайність ВО соняшнику не нижче звичайного. Однак із боку переробників є певні застороги: якщо змішати обидва соняшники (дві олії – ВО й лінолеву) й продавати на експорт, то є міжнародні вимоги з чіткими характеристиками жирно-кислотного складу. Якщо олія змішана, то може постати запитання: чи соняшникова це олія взагалі? Певні юридичні колізії. Переробник має знати, яка сировина йому поступила і чи варто її змішувати. Наступний момент. Для самого переробника можуть виникнути додаткові складності в переробці. Технологічно виробництво олії з різних видів соняшнику нічим не різниться. Головне – забезпечити чистоту виробництва: потрібна або окрема лінія, або попереднє очищення вже існуючої лінії. Однак важливою особливістю виробництва олії з ВО соняшнику є обов’язковий підігрів обладнання, тому що за низьких температур вона може затвердіти, оскільки містить мононенасичену жирну кислоту з більш високою температурою переходу у тверду фракцію. Тому відповідний температурний режим має бути на всьому ланцюжку – транспортування, сортування, переробка. Потужні підприємства такий обігрів забезпечують. Багато виробників контрактує закупівлі з вересня по листопад і з березня по літні місяці, щоб уникнути переробки в холодну пору року. Для самого ж фермера проблем нема. Він не програє. Серед українських переробників, яким ця тема цікава, можу назвати таких: ТОВ «УкрОлія» (Полтава), Промислова група ViOil (Вінниця), Мелітопольський МЕЗ, Allseeds (Одеса), Kernel, Bunge, АDМ, ТОВ «Дельта Вілмар Україна».

 

Морока для невеликих

Технологія вирощування ВО соняшнику практично не відрізняється від звичайного. Посівний матеріал, щоправда, зазвичай дещо дорожчий. Хоча, залежно від ситуації на ринку, іноді ціна на насіння ВО соняшнику може зрівнюватися з традиційним. Однією з важливих умов технології вирощування є дотримання просторової ізоляції полів. Хоча й дехто із фахівців говорить, що цей пункт не настільки критичний, мовляв, це більше перестрахування, 50-100 м знімають проблему небезпеки занесення бджолами пилку зі звичайного соняшнику на високоолеїновий. До того ж страхуються обкосами перед збиранням. Ключовими моментами є ретельне зачищення сівалки від насіння звичайного соняшнику та правильний підбір площі, аби соняшник на ній не висівався впродовж трьох-чотирьох попередніх років. Інакше падалиця, що зійде, здатна зіпсувати (перезапилити) ваш преміальний соняшник. Ну і, звісно ж, окреме збирання, зберігання та транспортування. 

Тому, здебільшого, ВО соняшником цікавляться передусім агрохолдинги й середній сегмент агровиробників. Невеликим фермерським господарствам тут надто багато мороки. ВО соняшник поширений по всій території країни. Традиційно успішно його вирощують на півдні, при цьому центральний і північний регіони здатні забезпечити вищу олійність насіння. Високоолеїновий соняшник – це соняшник із підвищеним вмістом олеїнової кислоти (мононенасичена жирна кислота Омега-9) – до 85 % і більш низьким умістом лінолевої кислоти (поліненасичена жирна кислота Омега-6) порівняно з традиційним соняшником. «На вміст олеїнової кислоти регіональне розміщення ВО соняшнику не впливає, – говорить Володимир Кондратюк, керівник відділу олійних культур ТОВ «Євраліс Семенс Україна». – Якщо дотримуватися технології, звісно, й уникати форс-мажорів. Уміст кислот буде однаковим згідно з характеристикою гібрида – що в Сумах, що в Херсоні. Соняшник – не помідор, який на півдні солодший, хоча не факт, є різні гібриди. До того ж у Херсоні через посуху ризики гостріші. Хоча сучасні гібриди мають гарну пластичність і стійкість проти різних умов. У соняшнику різні групи стиглості, ВО соняшник знаходиться в середньоранній або середньостиглій групах стиглості, і це дає можливість вирощувати його від крайнього півдня України до крайньої півночі – всюди сума активних температур є достатньою, аби сформувати врожай ВО соняшнику».

Чи можна якимось агротехнічним заходом вплинути на якість олії ВО соняшнику? Як і в технології вирощування соняшнику звичайного збалансоване живлення фосфорно-калійними добривами, звісно ж, стимулює нагромадження олії. Однак якщо переборщити з азотними добривами, це вплине на олійність негативно – рослина буде перейматися формуванням потужної маси, а не насінням і його складом. Це стосується загальної олійності. Що ж до вмісту олеїнової кислоти, то тут головний і майже єдиний чинник – генетика. Сергій Тимошенко згадує, як на попередній роботі був свідком досліджень із вивчення впливу на цей показник десикантів. У процесі дозрівання в насінині соняшнику за умови більш тривалої вегетації вміст олеїнової кислоти може зменшуватися. Тобто чим довше рослина дозріває, тим ця небезпека більша. І якщо цей процес вчасно призупинити – внести десикант, то в принципі можна утримати вищий рівень олеїнової кислоти. Однак цей відсоток невеликий, не більше як 1‑2 %.

Може виникнути ще одне дивне запитання: а як ставиться вовчок до ВО соняшнику? Вовчкові все одно який у вас вид соняшнику – головне, аби він був! У цього паразита абсолютно відсутня расова сегментація – що кондитерський, що лінолевий, що олеїновий проросток соняшнику він «відчуває» однаково. Чіпляється миттю. Отож, стійкість проти вовчка – не останній показник у виборі гібрида.

 

Драйвер ринку – промисловість

Практично вся вироблена в Україні ВО олія експортується до Європи, країн Азії, США. Саме закордонний попит і спонукає вітчизняних виробників виготовляти ВО олію. Вона має безліч корисних властивостей і характеризується рекордним умістом вітаміну Е (альфа-токоферолу), котрий є антиоксидантом, зміцнює імунітет людини, зменшує ризик виникнення ракових захворювань і хвороб серцево-судинної системи. Завдяки підвищеній стійкості проти окислення ВО олія не потребує гідрогенізації та має у 5 разів довший термін зберігання порівняно зі звичайними оліями, під час смаження не утворює шкідливих трансжирів. Часто таку олію порівнюють з оливковою. Однак в українських магазинах знайти бутельовану високоолеїнову олію з соняшнику практично неможливо.

«Внутрішній запит на ВО олію абсолютно невеличкий – 96 %, а можливо й 98 % її спрямовується на експорт, – свідчить Сергій Тимо­шенко. – В Україні на неї є мізерний запит від індустрії, для виготовлення кондвиробів, сегмента HoReCa, але це ще в стадії зарод­ження. Переробник ВО соняшнику – не фінальна ланка споживання продукту, він продає її індустрії, компаніям, які використовують цю олію у виготовленні своєї продукції. Є успішні проєкти, взяти хоча б полтавську компанію «УкрОлія», однак цей ринок в Україні локальний, у стадії розвитку. Навіть за нинішніх обсягів, ми вироб­ляємо ВО олії більше, ніж нам треба. Це як у соняшниковій олії назагал: внутрішнє споживання 350‑400 тис. т максимум, а виробляємо понад 6 млн т, котрі йдуть на експорт. Так, це значно корисніший продукт, особливо для людей віком понад 25 років. Та проблема в тому, що український споживач не готовий платити на 20 % більше за ВО олію з соняшнику, хай якою би корисною вона була. От за оливкову олію – будь ласка, спрацьовує створений імідж.

Хоча насправді звичайний споживач, який переймається здоровим харчуванням, тобто купує бутельовану олію, наразі на цей ринок не впливає. Його споживання надто мізерне – 94 % ВО олії використовується в промисловості, в індустрії. Сегмент звичайного покупця – 4‑6 %, не більше. Це ніша серед ніші. Тому драйвер попиту – тільки промисловість, мультинаціональні компанії, що використовують цю олію в рецептурі приготування своїх продуктів.

Крім того, меседж щодо порівняння оливкової олії з високоолеїновою із соняшнику, як на мене, не коректний. Падіння чи зростання інтересу до них мало пов’язані. Більшою мірою тут спрацьовує негативна світова реакція на пальмову олію, у котрій теж є олеїнова кислота. Поширений тренд засторог щодо впливу розширення виробництва пальмової олії на екологію, винищення лісів тощо наклав на цю олію негативний імідж. І чимало компаній – світових виробників харчових продуктів – замінюють пальмову олію у рецептурах своїх популярних виробів. Один із таких замінників – соняшникова ВО олія. За нашими оцінками, щороку попит на ВО олію зростатиме на 10‑14 %, можливо й більше. Наприклад, ціна 2014 року доходила до $ 1600‑1800 за тонну, зараз вона, звісно, вже набагато нижче – $ 900‑880. Однак якщо цю ціну порівняти з ціною на звичайну олію, то премія істотна: $ 220‑280».

 

Форварди, форварди, форварди

Які існують схеми співпраці по високоолеїновому соняшнику? Як кажуть обізнані, нічого ліпше форвардного контракту немає. Слід скласти угоду на продаж-купівлю товарного соняшнику споживачем сировини (переробником), часто – кількарічну, із зафіксованою премією. Потім інформація транслюється для насіннєвих компаній, щоб вони забезпечили посівним матеріалом. Жодних складнощів. Практично всі переробники готові працювати за форвардними контрактами.

 

Сергій Рудченко,

директор Мелітопольського маслоекстракційного заводу:

– Потенціал України великий. Такий соняшник можуть переробляти всі заводи, проте великі підприємства зацікавлені у значних обсягах сировини, яких поки що немає. Ми давно пере­робляємо ВО соняшник, ще з 2010 року. Питома вага виробництва ВО олії, наприклад, поступово з 10‑15 % зросла до 50 % – це 70 тис. т / рік. Ми готові повністю перейти на ВО олію (150 тис. т / рік), і хоча посіви ВО соняшнику з роками зростають, проте сьогодні знайти сировину під наші об’єми поки не реально. Ми скуповуємо соняшник із різних регіонів, хоча за логістикою нам, звісно, вигідніше купувати у фермерів із ближчих господарств – Запорізької області. Купуємо в Херсонській, Дніпропетровській, частині Донецької, Луганській, Харківській, Полтавській областях. Торік купували й у Вінницькій, Одеській і Сумській, тобто практично по всій Україні. Укладаємо ф’ючерсні та інші контракти. Гарантовано платимо премію навіть тоді, коли вона відсутня на ринку. Розмір стабільний, цього сезону – $ 60‑80. Нині курс долара знизився, однак у гривні вона лишається доволі високою. Олію ми експортуємо на 90 % як наливом (танками, цистернами), так і бутельованою, каністрами.

 

Вадим Швачка,

директор та співзасновник ТОВ «УкрОлія» (Полтавська область):

– Ми впродовж 20 років на ринку. Знаходимося не в обласному центрі, а в невеличкому селищі, оспіваному Гоголем, – Диканьці. Ще один виробничий майданчик – у Зінькові. Свій перший продукт 2001 року ми так і назвали – «Диканька». І наш перший успіх прийшов одразу на зимовій виставці в Києві – коли черга до нашої продукції була довшою тодішнього прем’єрського кортежу, що прибув на виставку.

Вадим Швачка

Вадим Швачка

 

Враховуючи те, що олієжировий ринок розвивається дуже динамічно, слід постійно розвиватися, відповідати світовим трендам і весь час пропонувати новинки. Було ухвалено стратегічне рішення розвивати компанію з фокусом на виробництво продуктів здорового харчування, зокрема на виробництво професійної кулінарної високоолеїнової соняшникової олії EFFO та органічної олії під брендом GARNA organica. Реалізація цих проєктів дає нам можливість стати флагманом на ринку України й виходити на міжнародні ринки з якісним українським продуктом. Зокрема, маємо хороший досвід успішного просування нашого продукту на ринок В’єтнаму – країни, яка традиційно споживає пальмову олію. І ось вона дуже швидко стала споживати соняшникову бутельовану олію під ТМ «Диканька» – ми зайняли третину цього ринку. Були в подарунковому наборі в цій країні, на продуктовій полиці нашу олію поставили поруч із відомим віскі Chivas.

Ми постійно продовжуємо процес модернізації наших виробничих комплексів. 2018 року обсяги наших силосів для зберігання насіння соняшнику становили 15 тис. т. На кінець 2019 року ми завершуємо будівництво 3‑ї «банки», що збільшить обсяги зберігання соняшнику до 45 тис. т. Також ми встановили повністю автоматизовану лінію італійського виробництва під фасування високоолеїнової олії в bag in box.

2018 року ми виготовили 18 тис. т високоолеїнової олії, на сезон-2019 наш виробничий план з цього показника становить 37 тис. т. Максимальні потужності заводу «УкрОлія Органік» – 50 т щодоби. Ми стабільно нарощуємо обсяги переробки органічної сировини. Так, 2019 року переробили 8 тис. т, а на наступний сезон заплановано – 14 тис. т органічної сировини. Завод стартував із переробки органічної сировини від ПП «Агроекологія». З листопада нинішнього року почали відвантажувати рафіновану дезодоровану високоолеїнову олію нового врожаю до США. Загалом, працюємо з майже 50 країнами ближнього та дальнього зарубіжжя.

Ринок високоолеїнової олії – це ринок форвардних контрактів, котрі ми укладаємо з постачальниками сировини. Ставимо перед собою мету – вийти на 60 % завантаження своїх потужностей високоолеїновим соняшником. Частка експорту цієї продукції – 85 %.

 

Костянтин Бугера,

комерційний директор AgroSynergy (Харківська область):

– Ми управляємо Чугуєвським маслоекстракційним заводом, переробляємо лише соняшник, потужність – 20 тис. т. З нового сезону в напрямі підвищення маржинальності продукту розпочинаємо переробку ВО соняшнику. Хоча, якщо буде пропозиція на сировину з весни, готові приступити до співпраці відразу. Звісно, що всім краще працювати за форвардними угодами як на олію, так і на соняшник, аби не опинитися в ситуації, яка склалася на спотовому ринку, – премія на олію всього $ 1,5, відповідно на ВО соняшник – $ 15‑20, пропонувати це виробнику просто смішно.

 

Високий олеїн формує генетика

 

Юрій Коняєв,

продукт-менеджер Corteva Agriscience:

– Тренд ВО соняшнику на ринку енергійно зростає. За оцінкою «Клеффманн Групп Юкрейн» площа під ВО гібридами 2019 р. становила 450‑500 тис. га, а попит у новому сезоні збільшився майже вдвічі й ринок вимагає насіння щонайменше на 800‑900 тис. га.

Цей вибух попиту спричинила досить висока премія, що вперше зберіглася впродовж двох сезонів поспіль. Частина холдингів швидко переорієнтувалася на ВО соняшник і підійшла до цього питання більш професійно – уклали довгострокові угоди з переробниками.

Таке зростання попиту обумовлене переорієнтацією експорту української соняшникової олії на європейські споживчі ринки. А в Європейському Союзі, де соняшникова олія здебільшого використовується в мережах HoReCa, на законодавчому рівні заборонено в приготуванні їжі використовувати пальмову та лінолеву соняшникову олію.

Юрій Коняєв

Юрій Коняєв

 

Насіннєві компанії нині не в змозі задовольнити цей сплеск попиту, оскільки не планувалося такого зростання інтересу виробників, адже ВО соняшник в Україні – це тільки 6‑7 % від загального ринку. Максимум, який наразі можливо закрити професійними гібридами, становить 550‑600 тис. га. Загалом, на ринку можливо й назбирається насіння до покриття площі 700 тис. га. Можна очікувати, що якісь додаткові обсяги ВО насіння ще прийдуть з Європи, але це дуже маловірогідно, бо в Європі ситуація з попитом дуже подібна – всюди масовий дефіцит насіння ВО соняшнику.

Різке зростання попиту й перевиробництво здебільшого призводить до зниження премії до нуля, як часто вже було. Тому дефіцит насіння певною мірою є запобіжником від такої ситуації, однак не на всі 100 %. Ще одна негативна тенденція полягає в тому, що багато фермерів, які до цього не вирощували ВО соняшник, перекинулися на ці гібриди. А оскільки з погляду технології виробництва ВО гібриди потребують більшої уваги та капіталовкладень, ніж звичайні, особливо в напрямі контролю захворювань, то недбале ставлення до цього частини виробників призведе до втрат якісних показників та, можливо, і премії. Відтак неминучі дальші нарікання на гібриди, перевитрата ресурсів, ускладнення стосунків, що для всіх сторін буде негативом. Звісно, це лише засторога.

Позитив же полягає в премії $ 30‑90 за тонну товарного насіння ВО соняшнику. Тобто за отримання врожаю 3‑4 т / га, виробник може мати додаткових $ 100 з кожного гектара ВО соняшнику.

Corteva в сезоні‑2019/2020 пропонує досить різноманітний асортимент з восьми гібридів (чотири – в Pioneer, чотири – в Brevant) для різних умов і технологій вирощування. Це класичні P64HH106, P64HH132, DSH403, які мають стійкість проти 7 рас вовчка й можуть вирощуватися в південно-східному регіоні, де ця проблема дуже лімітує вибір гібридів. Для технології ExpressSun можемо запропонувати три гібриди – P64HE118, P64HE133, P64HE144, які зараз мають шалений попит. Для тих, хто віддає перевагу Clearfield, також є два гібриди: 8H288CLDM та 8H477CL.

 

Микола Шепеля,

комерційний менеджер ТОВ «Нусід Україна»:

– Це вкрай перспективна й прогресивна тема! За своїм вигідним географічним розташуванням потенціал на виробництво якісної високоолеїнової олії в Україні є досить великим. Цьому сприяють і погодні умови, і площі соняшнику в сівозміні та технологічність господарств. Єдиною загрозою може бути зниження попиту в трейдерів і перевироб­ництво, що призведе до зниження премії.

Микола Шепеля

Микола Шепеля

 

Компанія Nuseed має широку лінійку високоолеїнових гібридів по періоду вегетації: ранній – Кобальт 2, середньоранні – НХК12М010 і Н4ЛМ411.

Вони забезпечують стабільні за роками високі врожаї – понад 4,5 т / га. Перевага гарантується високою пластичністю до ґрунтово-кліматичних умов, стійкістю проти хвороб і технології Clearfield. «Нусід» постійно вдосконалює свою лінійку, і ми очікуємо реєстрації високоолеїнового гібрида Н4ХМ471, стійкого проти 8 раси вовчка й такого, що добре заявив про себе врожайністю у R&D випробуваннях в Україні.

Рецепт вирощування, як завжди, класичний – гарний попередник, ізоляція від запилення лінолевим соняшником, обробіток ґрунту має право на життя будь-який, вчасна сівба, збалансованість NPK і мікродобрив згідно з науковими рекомендаціями, надійний захист від бур’янів, хвороб і шкідників.

Для одержання високого вмісту олеїнової кислоти всі чинники відіграють важливу роль: погода, хвороби, перезапилення. На сьогодні гібриди Нусід зарекомендували свою стабільність по вмісту олеїнової кислоти від 82 до 90 %. Цьому є підтверд­ження в довірі клієнта та збільшенні посівів наших гібридів на півночі Чернігівської, Сумської, Житомирської та Рівненської областей.

Одним із прикладів успішної співпраці є робота з Петром Федосійовичем Лантухом із компанії АХК (Вінницька область, смт Калинівка). За його допомогою фермери стабільно чотири роки одержують урожай НХК12М010 у товарних полях за 4 т / га. Найкращі відносини та дружню допомогу одержуємо від переробників: компанії «УкрОлія» в особі Максима Турка та Сергія Третяка з АДМ. Ці трейдери є лідерами в закупівлі сировини з генетики Nuseed і порядними партнерами, про що ми постійно чуємо від власників господарств.

Розуміння безпечності продуктів харчування для здоров’я формує потребу олії з ВО соняшнику. Доки це буде сучасним трендом – працюватиме й розвиватиме високоолеїновий напрям. Як на мене, це вже процес незворотний, що і формує довгострокову перспективу.

 

Володимир Кондратюк,

керівник відділу олійних культур ТОВ «Євраліс Семенс Україна»:

– У нашому портфоліо 22 гібриди соняшнику, високоолеїнових з них – чотири. Наш флагман серед олеїнових – ЄС Романтик, належить до класичної системи захисту, має підвищену стійкість проти 7 рас вовчка (A-G), гібрид від помірно інтенсивного до інтенсивного типу з дуже високим рівнем урожайності, високим вмістом олії та олеїнової кислоти (50 % і 88‑89 % відповідно). Два гібриди для сульфо- або експрес-технології – ЄС Ароматік СУ і ЄС Аргентік. Стійкість проти вовчка в першого з них – теж A-G, в іншого – вища за 7 расу (A>G), вміст олеїнової кислоти в ЄС Ароматік СУ – 88 %, у ЄС Аргентік – 91 %. В останнього гібрида підвищена посухо- і стресостійкість. Нинішнього сезону за досить важких умов на південному сході та півдні він добре себе показав. ЄС Ароматік СУ – інтенсивнішого типу, добре відгукується на високий агрофон, урожайність 4‑4,5 т / га, представник нової генетики. Загалом, за врахування комбінації стійкості проти вовчка та вмісту олеїнової кислоти в нашої компанії лідерські позиції на ринку. Четвертий гібрид – ЄС Графік СЛ, гібрид під Сlearfield-технологію, з підвищеною стійкістю проти вовчка, вище 7 рас (A>G), добре адаптований до умов півдня, з гарною посухостійкістю, відрізняється стійкістю проти несправжньої борошнистої роси – ще однієї серйозної небезпеки соняшнику.

Володимир Кондратюк

Володимир Кондратюк

 

Якщо говорити про гібриди ВО соняшнику, то вони загалом мають відповідати критеріям ВО типу, передусім рівнем олеїнової кислоти понад 86‑88 %. У самій технології вирощування я би радив спочатку ретельно проаналізувати історію поля, щоб соняшник на площі кілька років не вирощувався, не було падалиці. Далі – не нехтувати просторовою ізоляцією, на рівні понад 300 м. Ще один впливовий чинник на вміст олеїнової кислоти й олійності загалом – перепади температур під час цвітіння й наливу зерна. Перепади температур під час цвітіння впливають на роботу бджіл. Якщо два тижні висока температура (+35°С і вище) – спостерігається зменшення ефективності пилку. Під час наливу зерна слід мати певну кількість вологи, аби зернівка виповнилася. А ось різкий перепад денних і нічних температур прямо впливає на кількість лінолевої та олеїнової кислот, зміну їх балансу. Однак таке для нас скоріше виняток, аніж правило. Чи агітуємо ми за ВО соняшник? Ми агітуємо за весь асортимент. Ми розуміємо тренди й забезпечуємо гібридами під різні попити та технології.

 

Перспектива незворотня

 

Ярослав Парій,

Всеукраїнський науковий інститут селекції:

– Мене радує те, що в нашій країні зростають площі під високоолеїновим соняшником. Це свідчить, що збільшується потреба в корисних та якісних оліях, населення все частіше звертає свою увагу на здорове харчування.

Ярослав Парій

Ярослав Парій

 

Такий тип гібридів вирізняється високим умістом (понад 80 %) олеїнової кислоти та не більше як 10 % жирних кислот. Також олія містить високу кількість вітаміну Е (природного антиоксиданту), легко засвоюється організмом людини та є кориснішою. Її можна прирівняти до оливкової олії.

Селекціонерами нашого інституту створено два високоолеїнових гібриди. Вже буквально наступного року ми плануємо запустити їх у виробництво, оскільки вони пройшли всі необхідні тестування та внесені до Державного реєстру сортів рослин. Перший гібрид вирізняється вмістом олеїнової кислоти на рівні 95‑97 %, стійкістю проти 7 раси вовчка (G) та стійкістю проти трибенурон-метилу.

Другий – містить у собі 94‑97 % олеїнової кислоти, має стійкість проти 6 рас вовчка (F) та стійкість проти імідазолінів.

У їх технології вирощування найважливішим елементом є дотримання просторової ізоляції. Важливо не забувати, що від цього залежить кількість олеїнової кислоти. В усьому іншому технологія вирощування практично не відрізняється від технології для звичайного соняшнику.

Звісно, що вміст олеїнової кислоти визначальною мірою формується генетикою та чистотою власне гібрида. Від правильно підібраних компонентів для гібрида залежить і його доля. Саме тому на початкових етапах створення гібрида дуже важливо проводити відбір не лише за морфологічними ознаками, а й також, що є важливішим для високоолеїнового соняшнику, – вмістом олеїнової кислоти. Не менш вагомими чинниками, які впливають на вміст олеїну в насінні, є нічні температури, перезапилення з лінолевим соняшником і фізичне засмічення, що можливе при сівбі, збиранні, транспортуванні тощо.

Щодо дальшого попиту на такий соняшник і ціни на нього, то переконаний, що соняшникова олія з підвищеним вмістом олеїнової кислоти здатна бути аналогом оливкової олії, й саме це може стати одним з основних важелів збільшення попиту на такий соняшник. А якщо зважити на тенденцію здорового способу життя та харчування, що в нашому суспільстві нині є актуальною та модною, то можу вас запевнити, що попит зросте однозначно. А з попитом прийде й гарна ціна на цей тип продукту. Однак оскільки високоолеїновий соняшник ще не отримав такої популярності, ціна на нього залежить від коливань ринку, бо іноді купувати за вищою ціною не вигідно. Найбільш безпрограшним варіантом сьогодні є всі попередньо укладені відповідні контракти. Як на мене, років через 5‑7 половина (50 %) ринку соняшнику будуть займати саме високоолеїнові гібриди.

 

Ігор Тихончук,

керівник кластера «Дружба Нова», агрохолдинг Kernel:

– Останні два сезони це економічно вигідний напрям. Ми вирощуємо високоолеїнові гібриди лише селекції Syngenta, загалом він у нас один – СИ Експерто. Ми дуже довго шукали такий гібрид – щоб і врожайність не втрачати порівняно з олеїновими, і відповідати вимогам щодо вмісту олеїнової кислоти. За нашими випробуваннями серед усього розмаїття пропозицій поки що найшли один такий. На сьогодні вирощуємо його на 17 тис. га, або на 30 % наших соняшникових площ. Наступного сезону збільшимо цю цифру до 60 %. Якщо минулого сезону премія за ВО соняшник була в районі $ 50 на тонні насіння, то нинішнього – вже в межах $ 80‑90. Це істотна мотивація.

Ігор Тихончук

Ігор Тихончук

 

Технологія вирощування принципово не відрізня­ється, єдина відмінність – важливість витримування просторової ізоляції таких посівів. Система живлення, захист, технологія сівби однакові. Вартість насіння подіб­на до ціни за топове насіння кращих гібридів олеїнового соняшнику. Звісно, є й дешевші рішення, однак ми працюємо з кращим гібридом із цього списку.

 

Максим Бернацький,

«Рост Агро», Полтавська область:

– Ми перший рік вирощували ВО соняшник, врожай нормальний, премію виплачували. У технології жодних особливостей, ізоляція реально потрібна, впливає, врожай – 3,9 т / га, площа невелика – трохи понад 200 га, гібрид селекції Nuseed. Планували вирощувати більше, однак попит на ВО насіння був такий, що довелося відступитися від попередніх планів і продати посівний матеріал – ми ж насіннєва компанія. Тому нам самим не вистачило, досівали площі олеїновим соняшником. Премія для нас була $ 60 на тонні, продавали ТОВ «УкрОлія». Це при тому, що ми не контрактувалися: аби це зробили, мали б і вищу премію. Займатися далі будемо однозначно. Наскільки довго тренд буде позитивним для виробників – невідомо, поки що його не вистачає, а коли є дефіцит, премія зберігатиметься. Наступного сезону ВО соняшнику істотно більше сіятимемо. Щодо труднощів з вирощування, роздільного збирання та зберігання – це дрібниці порівняно з вимогами насіннєвого господарства. 

Максим Бернацький

ВИДЕО
СОБЫТИЯ