НОВОСТИ

Крапля і камінь точить

ТЕГИ:

Дещо про перспективи зрошення в Україні

 

Клімат світу та України змінюється не в кращий бік. Водночас ці зміни набувають нестримного характеру. Якщо раніше кліматологи їх аналізували за 20, потім – за 10, згодом – за 5 років, то нині – щороку. Якщо за останні 3­4 десятиліття середньосвітова температура підвищилася на 0,8, то загалом по Україні – на 1,1 градуса! Тобто клімат нашої країни змінюється швидше, ніж у середньосвітовому масштабі. Погіршилися показники вологозабезпечення. Середньорічна кількість опадів в Україні становить 578 мм, однак територією стійкого землеробства вважається та, яка одержує річну кількість опадів не менше 700 мм. Отже, нам бракує 150­200 мм. Площа сухої і дуже сухої зони в Україні за останні 25 років збільшилася на 7%, а площа перезволоженої зони скоротилася на 10%. Південь України поступово перетворюється на територію, на якій ведення землеробства без зрошення втрачає економічний сенс.

Начальник відділу садівництва ТОВ «Органікс» Олег Бендовський біля кранових вузлів
для перемикання ділянок поливання

 

Валіза на колесах, але без ручки

Нагадаємо, що станом на 1991 рік під штучним зволоженням в Україні перебувало 2 млн 291 тис. га сільгоспугідь, сьогодні – близько 510 тис. га. Щороку ця площа приростає лише на 3­5 тис. га. Аграрій, інвестуючи у зрошення в умовах українського півдня, дуже добре розуміє свою вигоду. Оскільки сонце та вода дають вибуховий синергічний ефект.

Проте ж який вид зрошення обрати? Можна зупинити свій вибір на традиційному дощуванні. Просте в експлуатації, не потребує великих початкових інвестицій. Це, мабуть, усі плюси. Далі суцільні мінуси: його не можна застосовувати на нерівному полі, неекономно використовує воду, поливання неможливе за сильного вітру, підвищує ризики захворювання рослин, нерівномірно зволожує площу, потребує високого тиску в системі, великих витрат електроенергії тощо. Коли площі поливаються великими нормами, то виникають великі ризики інфільтраційних утрат за межами кореневмісного шару, що спричиняє підйом підґрунтових вод і сприяє розвитку процесів підтоп­лення, а на півдні це може призвести до вторинного засолення. Тому виникає необхідність у системах дренажу, щоб відвести дренажні води в найближчі морські акваторії, де відбуваються небажані процеси опріснення, забруднення шкідливими речовинами, що містять пестициди та гербіциди.

Однак поверхневе зволоження в нашій країні становить понад 90% зрошуваних площ. Це як валіза без ручки, яку й важко нести і шкода викинути. Проте поки що цей метод є справж­нім рятувальним кругом для аграріїв півдня.

 

Ходить «Бауер» полем

Господарства «Таврійська перспектива» та «Фрідом фарм інтернешнл» розташовані неподалік Північно­Кримського каналу, тобто на території, яка до 1991 року вважалася зоною активного зрошення сільськогосподарських культур. Цією золотою жилою користувалися практично всі господарства місцевості, однак не всі її зуміли втримати. «Таврійська перспектива» та «Фрідом фарм» не лише зберегли зрошувальні комунікації, а й розширили та осучаснили їх. І сьогодні з’ясовується, що ці далекоглядні кроки стали для них фактично перепусткою у завтрашній день, оскільки стає зрозуміло, що на Херсон­щині господарювати без води неможливо. Поля на зрошенні й на богарі: небо і земля. На перших – буяння врожаю, на других – пригніченість і убога сірість. Витрати на збирання, мабуть, будуть більшими, ніж прибутки від зібраного.

«Таврійська перспектива» має в користуванні близько 6 тисяч зрошуваних гектарів із 15 тис. га, «Фрідом фарм» – 12,5 тис. га із 18,5 тис. га. Як розповів керівник «Фрідом фарм» Олександр Чуприна, за рік у цій місцевості випадає 350­380 мм, це здебільшого зимові опади, які дуже швидко стають здобиччю суховіїв, а тому навесні чи на початку літа, коли формується врожай, катастрофічно бракує вологи. Торік впродовж квітня­травня випало всього 30 мм. «Ви бачили, який ячмінь на богарі? 10­15 ц/га! Страшно дивитися, водночас на зрошенні врожай у кілька разів вище. Тому іншого виходу, як розвивати і вдосконалювати зрошення, у нас немає – це наша головна стратегія», – пояснює керівник.

Можливості для цього є, оскільки більшість богарів примикає до води. Щороку зрошувані площі збільшуються на 100­200 га. З 2016 року почали модернізацію зрошувального обладнання, спочатку замінили його на 1,2 тис. га, потім ще на 300 га. Тепер на площі 1,5 тис. га замість старих «Фрегатів» ходять австрійські «Бауери». Із 192 машин – 40 нові. Їхня частка зростатиме й надалі. «Бауером» зручно управляти, хвалиться керівник. Завдяки новій машині можна знизити тиск у мережі. Наприклад, із дев’яти атмосфер на виході – до шести, із шести в машині – до двох­трьох атмосфер. «Фрегат» менше ніж на 300 куб. м/га не налаштуєш, його австрійського конкурента можна відрегулювати на 50­100­200 куб. м/га, тобто на ті норми, які агроном вважатиме доцільними з урахуванням глибини посіву, вологи. Машина рухається і назад, і вперед. Вона на гумовому ходу, 200 куб. м води їй вистачає, аби пройти круг за дві доби, тоді як «Фрегат» рухатиметься як мінімум 4­5 днів і витратить 350 куб. м.

Зрошення – досить дороге задоволення й у витратах на обслуговування, й на елект­роенергію та воду. У структурі собівартості ця технологія займає 40­50%. Ресурси рік у рік дорожчають. Вода сьогодні вже коштує 1,44 грн/кВт/год. Років 15 тому держава розуміла важливість відродження зрошення, а тому компенсувала 100% вартості електроенергії, потім – 50%, зараз зовсім скасувала цю пільгу. Мало того, виробник має зробити стовідсоткову передоплату за електроенергію. Проте альтернативи зрошенню в умовах південної посухи немає, вважає Олександр Петрович.

 

Зрошення із розумом

А що пропонує «крапелька»? Економію поливних норм, зниження втрат вологи через випаровування, бо поверхня зволожуваної ділянки строго локалізується, відсутність потреби в ретельному плануванні зрошуваної ділянки, запобігання поверхневому стіканню води навіть у складних топографічних умовах, можливість проведення сільгоспробіт під час зрошення, подачу добрив безпосередньо до кореневої системи, кращу схожість насіння, вищий і однорідніший урожай, кращий товарний вигляд продукції, відсутність ризику засолення ґрунтів, зменшення кількості бур’янів порівняно з іншими методами зрошення. Якщо зрошувальні норми сьогодні становлять 4­4,5 тис. куб. м на га, то 10% економії – це 400 куб. м, якщо 20% – 800 куб. м води. Перехід на підґрунтове краплинне зрошування рису дасть змогу в перспективі відмовитися від технології затоплення, яка вже давно застосовується на вирощуванні цієї культури в Херсонській та Одеській областях. Завдяки цьому й урожаї збільшуються, і використовується вдвічі менше води. Наприклад, у дослідному господарстві «Каховське» замість 20 тис. куб. м на га витрачають 10 тис. куб. м і водночас збирають по 9 т рису з гектара.

Отже, обираємо «крапельку»? Так, але точну, розумну, надійну, ощадливу, живильну. Цих якостей вона набула не відразу з народ­женням, а в процесі досить швидкої еволюції. Причому в країні, яку аж ніяк не можна назвати водною: в напівпустельному Ізраїлі, де кожна крапля води на вагу золота. Мабуть, саме через це тут першими навчилися ефективно нею управляти. 

Інтерес до крапельного зрошення в Україні величезний, але на реалізацію цих намірів накладає відбиток специфіка земельних відносин, водного господарства та фінансова ситуація в Україні, говорить заступник директора ізраїльської компанії A.I.K. LTD Володимир Хургін.

Наприклад, у тому самому Ізраїлі чи Німеччині фермер точно знає, скільки й якої води він одержить, протягом якого періоду, за якою ціною. Він упевнений, що на своїй ділянці зможе працювати і цього, й наступного, й через 20 років, що в банку візьме кредит під невисокий відсоток. У таких умовах сільгоспвиробник може інвестувати значні кошти в повноцінну систему багаторічного поливання, тобто взяти товсто­стінні крапельні лінії, встановити системи фертигації, фільтрації, управління. В Україні аграрій має справу із зовсім іншими водно­земельними реаліями. Впевненості в довготривалому землекористуванні поки що немає, з кредитами теж тугувато тощо. Тому чимало з них ідуть на полегшений варіант зрошення – одноразовий, або мобільний. Його застосовують і на овочах, і на кукурудзі, й на технічних культурах. Зробив швидкий розрахунок, встановив на сівалку барабани з тонкостінними трубками й водночас із посівом накидаєш на поле зрошувальну мережу. І можеш напувати поле за повною програмою, а потім те плетиво з трубок восени утилізуєш. І так щороку. Щоправда, наші аграрні кулібіни навіть одноразовий предмет умудряються використати двічі. Звісно, що такі тимчасові водні мережі не входять до зрошувальної статистики, зате істотно впливають на статистику врожайну.

Однак якщо аграрій має залізобетонні земельні тили, надійні та легальні джерела води, або ж він просто відчайдушний хлопець, то прокладає підземну зрошувальну систему трохи вищого рівня, яка служитиме йому 5­6 і навіть 8 років.

 

Сучасний комплекс підземного зрошення за ізраїльською технологією має систему підживлення «ємність під тиском», яка дає змогу використання мінеральних добрив без попереднього розчинення. Гравійні фільт­рувальні станції призначені для автоматичного промивання фільтрів із терміном служби 15­25 років. Гідрометр AMW з електроконтактом служить для управління поливанням, відключення насосної станції, фіксує витрати води за одне поливання із наростаючим підсумком. Цей пристрій має «пілот», який регулює тиск води в мережі. Встановлюються клапани управління, також оснащені «пілотами» з гідравлічним або електричним дистанційним керуванням.

Поливальна система будується із труб ПВХ для магістральних, розвідних і розподільних трубопроводів. Їхній термін служби понад 50 років, вони стійкі проти агресивних середовищ, легкі, тож їх можна швидко монтувати завдяки клейовим з’єднанням.

Застосування крапельних ліній АКВА ПС із компенсованими крапельницями в садах і виноградниках забезпечує надійність і довговічність системи. Мембрана із силікону. Лінійна характеристика витрати води при перепаді тиску не більше 5­35 мм. Забезпечується рівномірність поливання (±5%) на складних рельєфах, створюється висока опірність засміченню, стійкість проти агресивних середовищ і морозів. На овочевих проектах можна застосувати крапельні лінії АКВАгол. «Початкові інвестиції у такі системи набагато більші, але й віддача у кілька разів вища», – зауважує Володимир Хургін.

 

У який бік еволюціонують ізраїльські системи зрошення?

У бік раціонального використання води, електрики та хімії, продовження строку служби основних компонентів системи, пояснює Володимир Хургін. А досягається це завдяки вдосконаленню матеріалів, емітерів і блоку управління. Вводиться система фітомоніторингу, яка містить датчики росту рослин, плодів, контролю шкідників. До цього додається дослідження площ із допомогою дронів та супутникових систем. В Ізраїлі такі новації застосовуються дуже широко. Є компанії, які надають послуги з віддаленого управління системами зрошення. Їх спеціалісти в режимі реального часу одержують усі ці дані, передають замовнику, а той на основі цього приймає віддалене рішення: коли, в яких обсягах поливати, які вносити добрива, засоби захисту, на якій ділянці поля, за якою нормою. В Україні цю послугу компанія A.I.K. LTD стала пропонувати відносно недавно, одразу ж на неї з’явився попит, щоправда, з боку потужних виробників, котрі можуть собі дозволити значні інвестиції, тож обрали найнадійніший і найсучасніший варіант. 

Система побудована так, щоб забезпечити добове повернення води, тому спочатку вмикається один блок поливання, потім другий і так далі, це відбувається почергово. Відповідно, на кожен блок поливання є клапан, який фізично відкриває доступ до води. Найпростіший спосіб їх управлінням – ручне відкривання і закривання. Однак у системах високого технологічного рівня гідротехнік управляє цим процесом із комп’ютера або ж зі смартфона. При цьому враховується маса параметрів: ступінь вологості, швидкість вітру, норма внесення добрив тощо.

 

Три сходинки до успіху

Система зрошення – це своєрідний інвестиційний механізм, який має гарантувати повернення вкладених грошей, наголошує Володимир Хургін. Однак щоб досягти вершини успіху, слід подолати три сходинки. Перша – висока якість обладнання, тобто система має складатися з обладнання та матеріалів кращих світових виробників, не має бути щодо цього жодних компромісів. Друга – правильне і точне проектування, бо сутність системи зрошення полягає в тому, що вона має подати необхідні обсяги води з високою рівномірністю: якщо одна частина поля поливатиметься на 50% більше від іншої, то годі мріяти про високі результати. Це здебільшого залежить від топографії. Ми говоримо про великі площі, на яких навіть незначні перепади висоти мають значення, отже, треба дати кудись воду під одним тиском, а в інше місце – під іншим. Врівноважити перепади висоти можна шляхом точного гідравлічного проектування із застосуванням спеціальних програмних продуктів.

Проте якщо зробити ідеальний проект, реалізувати його з допомогою високоякісного обладнання і залишити виробника сам на сам із системою, результат, швидше за все, буде незадовільний. Технічних фахівців, які ці системи обслуговували б в Україні, небагато, і навіть немає такої школи, де їх могли б навчити правильній експлуатації сучасних зрошувальних систем. Тому якщо не підготувати персонал господарства і не надавати послуг із технічного супроводу та обслуговування, ця система дуже швидко вийде з ладу.

«Нам дуже приємно співпрацювати з українськими аграріями, які славляться своєю високою освіченістю, чутливістю до інновацій. Вони їздять по виставках, відві­дують ферми за кордоном, багато читають, тож охоче прислухаються до наших рекомендацій. Відвідують і наші семінари», – підсумовує Володимир Хургін. 

«Без зрошення в садівництві сьогодні ніяк, без нього не буде ні запланованої врожайності, ні якості плодів, ні економічного ефекту, – говорить начальник відділу садівництва ТОВ «Органікс» Олег Бендовський. – Проте якщо зрошення, то лише ізраїльське. Ми свого часу зробили вибір на його користь і не шкодуємо. Вода, добрива використовуються з максимальною ефективністю. Вихід продукції вищого та першого сорту становить понад 94%. Понад 80% яблук експортуємо до Бельгії, Швеції, Бангладеш, Англії, Литви, причому працюємо без посередників. Щороку проводимо семінари у своєму господарстві для колег, розглядаємо на них багато технологічних питань, зокрема тих, які стосуються зрошення...»

«Харківська фруктова компанія» вирощує яблука інтенсивним способом на 58,5 га. Уся площа обладнана системами зрошення від ізраїльської компанії A. I. K. LTD. «Якщо немає джерела води, садити інтенсивні сади просто немає сенсу, – пояснює керівник цієї компанії Віталій Леус. – Тому передусім думай про воду, а потім – про все інше. Ми беремо воду зі ставка за 2,5 км від саду, дозвіл на водокористування одержали від обласного управління водних ресурсів на п’ять років. За сезон використовуємо півтори тисячі кубів на га. Ми порівнювали нашу систему з іншими, вийшло, що вона споживає води втричі менше. Система обладнана фертигацією, тож маємо змогу вносити розчинні комплексні мінеральні добрива в різних формах залежно від фази розвитку дерева. Маємо в штаті підготовленого фахівця, котрий за усім стежить, перемикає крани, готує систему зрошення до сезону, а потім – до зими. Компанія­постачальник постійно надавала нам консультації, тож проблем не було. Окупність системи – три роки. Помітили також, що за цієї системи приживаються 98‑100 % дерев. Єдина проблема – обвал цін на продукцію. Проте сподіваємося, що цього року 20 % садів залишаться без урожаю внаслідок торішнього перевантаження, тож ціни вирівняються»…

Коли ж на українських полях безроздільно запанує жи­виль­на «крапелька»? І не просто запанує, а поширюватиметься зі швидкістю, з якою вона крокує сьогодні світом? Тоді, коли суспільство та держава розв’яжуть проб­леми землі, води, кредитів, захисту від рейдерів. Коли в душі аграрія поселиться спокій і впевненість у завтрашньому дні. 

 

Олександр Карпенко

 

ВИДЕО
СОБЫТИЯ