НОВОСТИ

Поле Камерона Пірса

ТЕГИ:

Фермерська родина Пірсів: Коннор, Камерон, Джин і Хайден

 

Світ стає відкритішим і швидшим. Завдяки цьому аграрні технології поширюються з блискавичністю епідемій. Не встигли селекціонери, інженери чи генії цифрової сфери США, Японії або країн Європи щось винайти, як цю новацію вже запроваджують на іншому кінці світу. Що найприємніше, Україна теж підхопила бацилу аграрної інноваційності. Для багатьох українських аграріїв, котрі належать до породи дослідників, пошуки та вивчення нових технологій мають таке саме значення, як і придбання техніки, добрив, засобів захисту. Їздять до США, Аргентини, Китаю, країн ЄС, дивляться, слухають, мацають власноруч, намотують на вуса побачене й почуте, а потім розмотують їх на своїх полях, засіваючи новим досвідом.

 

 

Господарство Пірса з висоти пташиного польоту

 

Із породи дослідників

До Камерона Пірса, який господарює на своїй фермі разом із родиною в штаті Канзас поблизу містечка Хатчинсон, щороку приїздить по три українські делегації. Він імпонує відкритістю, щирістю і тим, що так само належить до неспокійної породи дослідників. Якщо більшість американських фермерів намагається використовувати технологічні штампи, напрацьовані впродовж останніх років чи запропоновані консалтинговими фірмами, то Камерон повсякчас перебуває в пошуку.

«Я детально вивчав аграрну сферу в США, побував на багатьох фермах. Звісно, тамтешні аграрні технології – на найвищому рівні. Проте… Водночас американські фермери доволі консервативні, – розповідає керівник фірми Travelite, яка організовує агротури, Роман Гринишин. – Навіть в Айові, де ґрунтово­кліматичні умови набагато сприятливіші, ніж у Канзасі (тож відповідно й маржа вища, що дає змогу ризикнути), фермерів дуже складно виштовхнути з прокладеної колії. Вони не хочуть нікуди їхати за досвідом, щось досліджувати. Пригадую випадок. На одній із ферм тестували новий комбайн. Син оглядав машину, а його батько підійшов до нас і запитав: «Оці люди приїхали з Європи, щоб подивитися, як ми вирощуємо врожай? Та я заради цього ніколи не поїхав би так далеко». Вони не можуть навіть припустити, що хтось за океаном знає чи вміє більше від них. Інша річ – Камерон. Він, по‑перше, набагато освіченіший за багатьох, має диплом аграрного бакалавра Канзаського університету, співпрацює з науковцями, багато читає, щороку вносить коригування до технології точного землеробства».

Як розповідають наші аграрії, котрі побували в Камерона на фермі, він вирізняється винятковою охайністю й педантичністю. Навіть о гарячій порі техніку на подвір’ї розставлено, ніби під шнурочок, за кермо комбайна чи трактора господар сідає в попрасованому одязі. Й не для показухи (бо американцям байдуже, що про них подумають) – то вияв поваги до себе й поля. Господарство в Пірса за американськими мірками доволі велике – 4 тисячі акрів, або 1800 га. Однак найманих робітників Камерон не запрошує. Працюють його сини Коннор і Хайден, дружина Джин, іноді залучають племінника. Цікава деталь: дітям фермерів у цьому штаті можна одержувати права водія чи тракториста з 14 років. Відвідувачі часто запитують, як Камерон ставиться до свого бізнесу, тобто чи любить його. Він не дає прямої відповіді, але пояснює, що є фермером у п’ятому поколінні, господарство заснували його прапрадіди ще 1886 р., й цим усе сказано. Вирощувати хліб – місія їхньої родини.

 

Від зорі – до смеркання

Гості, які перед цим наслухалися розповідей про те, що фермерські діти в США дедалі частіше полишають свої гнізда, не бажаючи копирсатися в землі, відразу запитують, чи не турбує його ця проблема? Камерон відповідає, що працював над її розв’язанням понад половину свого життя, залучаючи змалечку своїх дітей до праці в полі. Щоправда, був кризовий момент, який він подолав, коли збудував будинок на ділянці та перевіз родину з містечка на цей хутір. Так відрізав усі мости для відступу. Ще одна перемога – вступ старшого сина Коннора на агрономічний факультет Канзаського університету. Із меншим сином аграрна педагогіка Камерона не була такою ефективною, Хайден не бачить свого майбутнього в цій сфері, його тягне до цифрових технологій, але знову таки в аграрній галузі.

Розпорядок роботи в нього такий самий, як у фермерів усього світу: від зорі до смеркання. Надто в сезон! Тож часу на сидіння біля телевізора чи біля каміна за пивом немає. Проте в неділю, хай хоч каміння з неба, вся родина сідає до Toyota Highlander господаря та їде до церкви. Взимку, звісно, можна перепочити. Двічі за цей період намагаються виїздити до Флориди чи ще кудись, де є океан і пальми.

«Наскільки впевнено ви почуваєтеся на ринку? Чи непокоїть щось? Ну, скажімо, ціни, аграрна політика тощо?» – напосідають гості. Аякже! Час для аграрного бізнесу у США не зовсім сприятливий. Через торговельну війну з Китаєм обвалилися ціни на низку продуктів. Не всі витримують цей тиск. Чимало фермерів банкрутують. Торік унаслідок цього Камерон здобув частину одного господарства площею 700 акрів, які тепер використовує на засадах оренди. Проте купівля землі – доволі складна у фінансовому плані процедура. На богарі земля в Канзасі коштує $ 2‑2,5 тис., на зрошенні – близько $ 6 тис./га. Тож у приватній власності фермера лише третина угідь, решту орендує. Гроші є куди вкладати: в оновлення техніки, програмне забезпечення, розширення площ під зрошенням, бо Канзас за сумою опадів такий, як наша Херсон­щина чи Миколаївщина.

Фермер спростовує українські міфи про буцімто великі дотації для американських фермерів. «Дотація на гектар і справді є, але лише в тому разі, якщо врожайність нижча певного рівня. Проте схема отримання настільки складна, що я не чув, аби хтось скористався цією допомогою. Звісно, кредити на купівлю техніки чи ресурсів набагато лояльніші, ніж в Україні», – відповідає Камерон.

 

Перехідна зона

Знімок зроблений ізсупутника наділянці 8‑2518 наполі іззастосуванням зрошення, наякому вирощується соя

 

Карта врожайності пшениці. 2018 р.

Карта врожайності пшениці. 2018 р.

 

Карта рекомендацій по вапну

Карта рекомендацій по вапну

 

Цьогоріч він уперше прибув до України, щоб поділитися досвідом точного та зрошуваного землеробства. «Коли я вилітав до Києва, температура в Канзасі була такою самою, як і у вас, – розповідає Камерон. – За добу до цього – ­24°С. Тобто перепад становить 20°С. Погода в Канзасі змінюється дуже швидко, якщо ця не подобається – чекай 10 хв. і буде інша. Постійний вітер 6 м / с, дуже часто бувають грози та зливи. Дощу та снігу випадає більше на сході, ніж на заході. Тобто в цьому штат подібний до України з точністю до навпаки. На сході – 40 дюймів (1000 мм), на заході – 10 дюймів (250 мм). Моя ферма розташована в перехідній зоні від нормальних опадів до пустельних. Це й змусило перейти на No­till, запровадити точне землеробство та зрошення…»

Лінійка культур у Канзасі здебільшого подібна до української. Кукурудзу вирощують на 2,4 млн га, сою – на 2,2 млн, сорго – на 1,3 млн га. За площами та врожаєм соняшнику Канзас безнадійно відстав від України – всього 34 тис. га, ячмінь висівається на 8 тис. га, люцерна – на 900 тис. га, ріпак – на 21 тис. га. Культура номер один – тверда червона озима пшениця – 3,5 млн га. Останнім часом став набувати популярності бавовник – 54,5 тис. га.

Ґрунти – мулисто­глиняні суглинки з середнім вмістом органіки 2,7 %. Технічним арсеналом Камерон задоволений. Комбайн New Holland CR8090, дві фури для перевезення зернових, стільки ж тракторів потужністю 200 к. с., три трактори на 50‑80 к. с., 12‑рядна кукурудзяна сівалка John Deere, дві сівалки для дрібних зернових John Deere (30 і 35 футів – 9,15 м і 10,7 м), обприскувач John Deere R4038 Sprayer зі штангою 100 ft – 3,5 м. Елеватор місткістю 1000 т. Тобто за енергонасиченістю господарство американського фермера щонайменше вдвічі перевищує українське такого самого розміру.

 

Рекорди – не самоціль

 

Сівозміна у фермера своєрідна. На одній частині площі два роки поспіль висівається озима пшениця, потім канола (ріпак ГМО), далі – знову два роки пшениця, після цього озимі переходять на іншу половину. А на першій тим часом висівають ярі: сою, кукурудзу, соняшник, у проміжку між будь­якими культурами може бути бавовник. Після збирання кукурудзи чи пшениці висіваються сидерати. У суміші може бути тритикале, жито, озимий горох, озимий ріпак. Що більша диверсифікація в суміші, то краще!

Пшеницю фермер намагається висіяти за технологією No­till у стерню пшениці, ріпаку, сої, соняшнику 15 жовтня, плюс мінус день­два. Під час сівби вносить стартове добриво в складі 10‑34‑0 плюс цинк у нормі 10‑12 галонів на акр (галон – 4,405 л, акр – 0,404 га). Густота посіву – 1,3 млн насінин на акр. Упродовж зими пшеницю двічі підживлюють азотом. Третє внесення азоту – на початку квітня. Загалом культура за цей період має одержати по 120 кг / га діючої речовини. Фунгіцид застосовують для контролю іржі на покривному листі. За такої технології врожай становить 40‑90 бушелів на акр (2,4‑5,4 т / га).

«Щось не дуже густо», – за­уважують українські фермери.

«По­перше, рекорди для мене – не самоціль, головне – зберегти родючість ґрунтів для того, аби забезпечити стабільність виробництва на багато років. По­друге, мої врожаї не менші, ніж на сусідніх полях, де застосовують інтенсивні технології. По­третє, рік для пшениці був дуже невдалий. Дохід у розрахунку на акр зменшився на $ 16. У цій ситуації рятує те, що ферма вирощує пшеницю на насіння, за яке одержує від держави доплату», – пояснює Камерон.

Озимий ріпак американський фермер висіває з 10 по 30 вересня. Сухе стартове добриво та крейду вносить перед обробітком ґрунту. Для ріпаку важливо, щоб верхній шар ґрунту на глибину 2,5 см був із правильним рівнем pH, який корегується внесенням вапна. Площу Камерон готує з допомогою культиваторів вертикального обробітку: завдання полягає в тому, щоб змішати вапно та поживні рештки із верхнім шаром ґрунту. Зимове підживлення проводить із розрахунку 100 кг азоту / га в діючій речовині плюс 15 кг сірки. Під час цвітіння застосовує інсектициди від капустяної молі. Врожайність – 25‑60 бушелів на акр (1,5‑3,6 т / га). Запитали, як він збирає: напряму чи у валки? У Канзасі сильні вітри, тож віддає перевагу валкам. Проте вже є адаптовані сорти, планує їх придбати.

Надалі він порівняв технологію вирощування кукурудзи на богарі та на зрошенні.

Звична дата сівби – 1 квітня. Густота – 21 тис. насінин / акр (46,2 тис. насінин / га). Під час сівби вносять стартове добриво у борозну в комбінації 10‑34‑0 плюс цинк у розрахунку 6 галонів на акр. Азот вносять диференційовано – 35 галонів / акр (77 кг / га). Урожай 2018 р. становив 147 бушелів / акр (8,22 т / га). На зрошенні цю культуру сіють пізніше – 25 квітня. Густота посіву також вища – 32 тис. зернин / акр (70,4 тис. насінин / га). Захист інтенсивніший: Dicamba, Bycyclopyrone, Mesotrione, Atrazine. Стартове добриво вносять у тій самій комбінації і нормі. Дози внесення азоту залежать від цільової врожайності. У цьому разі вона становила 225 бушелів / акр (12,5 т / га). Добриво вносять через систему зрошення у фазі розвитку від V5 до V10. Урожайність торік сягнула 285 бушелів / акр, або 15,94 т / га.

Камерон також розклав по полицях технологію та економіку вирощування соняшнику. Однак чемпіоном прибутковості стала культура­дебютант – бавовник. І це ще раз свідчить про те, що клімат Канзасу й надто зона, де розташована ферма Пірса, стрімко рухається у бік напівпустелі.

2018 року фермер витратив $ 400 на посівну одиницю цієї культури, або 76 $ / акр (188 $ / га). Комбінація добрив 10‑34‑0 плюс цинк коштувала 19 $ / акр (47 $ / га), азотні добрива – 95 $ / акр (235 $ / га), гербіциди – 75 $ / акр (185 $ / га), оренда землі – 50 $ / акр (125 $ / га), машинне обладнання – 95 $ / акр (235 $ / га). Всього витрат – 442 $ / акр. Урожай становив 1800 фунтів / акр (фунт – 453,59237 г). Чистий прибуток – 602 $ / акр! А соняшник дав лише $ 65, кукурудза на богарі – $ 132, озимий ріпак –  28 $ / акр. На прикметі у фермера ще кілька нових перспективних культур, які можна вирощувати за умов посушливого півдня: промислова конопля, шафран, кунжут.

Здоров’я ґрунту – улюблена тема Камерона. Певно, він став би своїм хлопцем в українському підприємстві «Агроекологія», для якого мікробіота ґрунту є священною коровою. Він може годинами розповідати про консорціум мікроорганізмів, їх співпрацю, функції, про те, наскільки шкодить цій спільноті оранка. Від науковців Канзаського університету, з якими співпрацює, знає, що оптимальний вміст вуглецю у ґрунті має становити не менше 27 %. Проте цього показника можна домогтися лише тоді, коли на поверхні повсякчас щось росте. Це мають бути сидерати чи покривні культури. До речі, у США покривні культури застосовують на 10 % угідь, у Камерона – на 20 %. Для зеленого килима використовує суміш із 4‑10 компонентів залежно від культури, яка запланована далі. Дуже важливо, аби покривні культури згодовувалися худобі прямо на полі. Позаяк своїх корів немає, залучає із сусідніх ферм.

«Це сівба сої у покривну культуру, яка щойно була вбита хімічно», – демонструє Камерон один зі слайдів.

Ще один спосіб прикрити землю від сонця та вітрів – вирощування у міжряддях основних культур якихось другорядних. Камерон поки що збирає інформацію про цю технологію. Проте можна не сумніватися, що опанує і її.

 

Точне землеробство

Ця технологія в господарстві містить комплекс заходів, серед яких тестування ґрунту на полігонах, картування врожайності, автонавігація, рекомендації щодо внесення добрив та норми висіву, отримання зображень через супутник, використання дронів. Полігоном Камерон називає сітку, яку розбиває на ділянці площею 2,5 акра (1 га). З кожної береться 8 зразків і формується одна проба, яка передається на лабораторне дослідження, котре має визначити вміст N, P, K, Mg, Ca, Na, S, Cu, Fe, Mn, Zn, органіки, ємність катіонного обміну, рівень pH. Камерон розповідає: коли почали робити аналізи, то були шоковані дуже широким діапазоном умісту одних і тих самих речовин на тому самому полі. Проте через кілька років фермер настільки добре вивчив свої угіддя, що може передбачити, чого саме в тій чи іншій зоні бракує, а чого надлишок. І це опісля засвідчують аналізи.

Під час розробки рекомендацій (Rx) для сівби та внесення мінеральних добрив беруться до уваги карта врожайності, тести на родючість ґрунту по полігонах, карти кислотності, типи ґрунтів, наявність або відсутність зрошення, результати дослідів на експериментальних ділянках. Ну й, звісно, карти реального часу, одержані з супутника чи дрона, які виявляють застій води в заглибинах поля, неправильну роботу сівалки чи зрошувальної установки. Більшість ключових послуг із точного землеробства Камерону та іншим фермерам надає обслуговуючий кооператив Mid Kansas Coop (MKC), згідно із власною програмою FieldAlytics. Він створює на своїх ресурсах базу даних щодо ситуації на полях фермерів, а вони можуть у будь­який час нею скористатися. Вартість «точних» послуг для фермера становить 20 $ / акр (49 $ / га). Кооператив дбає також про гуртові постачання мінеральних добрив, ЗЗР, пального, насіння. В Україні фермер із угіддями 500‑2000 га десять разів подумає, чи варто йому зв’язуватися з точним землеробством, бо знає, що залишиться сам на сам із новими клопотами. У США їх беруть на себе кооперативи, а тому жодних сумнівів щодо впровадження цієї технології ні в кого не виникає. Вона стала масовою.

 

Переваги SDI

У Канзасі без води й ні туди, й ні сюди. А тому третину площ у Камерона обладнано зрошенням, на більшості з них використовується сучасна підземна система SDI. У чому ж її переваги? Економія води до 30 %, добрив – до 20 %, підвищення врожайності щонайменше на 30 %, мінімальний вплив зовнішніх чинників, опція автоматичної роботи та управління на віддалі. Принцип роботи такий: вода з глибини 30 см по капілярах піднімається вгору, в кореневу зону, так усе поле рівномірно зволожується. Проте є й мінуси: високі початкові інвестиції, погана захищеність від зубів гризунів, потреба в ретельному регулюванні робочих органів ґрунтообробних агрегатів, аби ненароком не дістатися трубок.

Якщо відстань між ними становить близько 1 м, витрати на систему становитимуть 1800 $ / акр (4446 $ / га). Під час проектування та встановлення до уваги бралися конфігурація поля, його довжина, ширина, топографія, технологія вирощування, фізико­механічні властивості ґрунту. Позаяк на цій площі застосовується No­till, трубку укладено на глибину 25 см. Крапельниця має функцію «антисифон», яка захищає трубки та водорозподільні механізми від бруду. Тож, щойно вмикається поливання, ця система одразу перекриває доступ стороннім предметам. Окрім труби, що подає воду, є ще й промивні труби. Із важкою технікою, яка працює на поверхні, теж не виникає проблем, позаяк трубка має властивість не перетискатися. Живлення відбувається через спеціальний вузол, до якого входять інжектор чи кислотостійкий насос. Розчинні добрива, зокрема селіт­ру, вносять без антизлежувачів (парафінові з’єднання), карбамід – без обмежень, із калійних добрив: сульфат калію, нітрат калію.

У США SDI працює на 2 млн га, в Україні лише – на 1000 га. Господар роботою нової системи задоволений, каже, що за найменшої можливості намагатиметься розширити площі під нею…

Українські аграрії сприймали досвід американського фермера з величезним інтересом, однак без захоплених «охів» та «ахів», які можна було почути в такій ситуації в 1990‑х або на початку 2000‑х рр. Було багато прискіпливих професійних запитань, які свідчать про те, що наші виробники швидкими темпами наздоганяють своїх заокеанських колег. Тобто у них з’явилася власна аграрна гідність і самоповага.

«У Камерона добре господарство, він повністю опанував всіма заходами точного землеробства, – розповідає фермер із Тетіївського району на Київщині Сергій Костюк, який торік відвідав ферму Пірса. – Багато з того, що написано в книжці, я в нього побачив на практиці. У нього можна повчитися чіткості й педантичності, з якою він рік у рік дотримується цієї технології. Жодних відхилень чи спрощень! Сподіваюся, що й моє господарство через кілька років так працюватиме. Аналізи ґрунтів я так само беру з кожного гектара, перепробував три лабораторії, допоки не знайшов більш­менш адекватну. Розробив карти диференційованої сівби, внесення міндобрив. Щоб одержати карту врожайності, переобладнав комбайн 5‑ї серії, але мінятиму його на машину 7‑ї серії. Для вертикального обробітку придбали культиватор KUHN Excelerator, на всю техніку встановили навігацію. Одне слово, потроху рухаємося вперед…»

А що думає Камерон Пірс про Україну? Вона його приємно вразила. Казав, що раніше ця країна в його уяві була білою плямою, тепер – наповнилася яскравими образами гарних, добрих людей, чудових краєвидів і... поганих доріг. Сподобалася наша горілка й львівська кава, був шокований тим, що українські автомобілісти паркуються на тротуарах, бо в США за це карають шаленим штрафом. Відвідав господарство на Львівщині, відзначив його сучасну технічну оснащеність, але не міг приховати подиву з приводу того, що більшість полів у цьому регіоні розорано. Обіцяв приїхати ще й запрошував до себе в гості, тим паче, що має намір додати кілька цікавих штучок до свого точного землеробства.

 

Олександр Карпенко

 

Автор висловлює щиру подяку Роману Гринишину (Travelite) за сприяння в підготовці матеріалу

  

Всі проби ґрунту на полігонах та управління даними здійснюються через Mid Kansas Coop (MKC). Використовуючи програму, що називається FieldAlytics, MKC зводить дані у файли, які можна використовувати для сівби та внесення добрив

 

Станція контролю крапельного зрошення, що знаходиться під поверхнею землі (SDI). Виливає 4 дюйми / день

ВИДЕО
СОБЫТИЯ