НОВОСТИ

Теплиця майбутнього

ТЕГИ:

Аеропонна технологія вирощування зелені, овочів та ягід

Українська компанія Creen Garden Group першою на європейському просторі застосувала аеропонний метод вирощування зелені та пряних трав. 2015 року компанія звела в с. Літки Броварського району на Київщині свій перший комплекс, нинішнього – вводитиме в дію вже третю теплицю. Подібне виробництво наразі існує в Дубаї та США, причому потужний американський комплекс здебільшого виконує замовлення НАСА.

 

На сьогодні український тепличний комплекс, на думку Вадима Цируля, власника й генерального директора компанії Creen Garden Group, особливо в секторі салатних, зеленних та пряних культур порівняно з європейським перебуває майже в зародковому стані. Навіть поряд із сусідніми Польщею, Білоруссю та іншими країнами. Ми звично вирощуємо під склом і плівкою за старими технологіями томати, огірки, деякі інші культури. І лише в останні роки попит спричинив появу й салатних теплиць. Їх досвід підтверджує, що в цьому напрямі можна ефективно працювати.

– У нас група компаній: одна займається будівництвом теплиць і тепличних комплексів, зокрема й на умовах франчайзингу, інша – реалізацією продукції, яку ми вирощуємо, під торговою маркою «Грядочка». Є компанія, котра займається інноваціями та новими розробками в аеропонних технологіях, – розповідає Вадим Цируль. – Маємо два діючих тепличних комплекси, кожен по 500 м2, наприкінці лютого запускаємо в дію третій. Загалом увесь наш бізнес спеціалізований на застосуванні аеропоніки в промисловому виробництві зелені, пряних трав, ягід та овочів. Хоча можемо надавати послуги щодо використання інноваційної системи вирощування цих культур у домашніх умовах з тим, аби господарі забезпечували родину якісною вітамінною продукцією цілий рік. Усі три теплиці розташовані на Київщині – Броварський, Макарівський і Вишгородський райони. Цілосезонно вирощуємо салатну групу: лолло росса, лолло біонда, ромен, шпинат, руколу, базилік, кінзу, кріп, петрушку, м’яту, розмарин – словом, усе масове. У новому тепличному комплексі (теж на 500 м2) вирощуватимемо ягоди, зокрема ожину. Вже закупили 400 кущів і перевели з ґрунту на аеропоніку. Саджанці вітчизняні.

 

Аеропоніка як вершина технологій

Аеропоніка – це вирощування рослин без використання ґрунту та субстратів, у повітряному середовищі. Живильні речовини у вигляді аерозолів, туману та крапель доставляють до коріння рослин, яке у кілька рядів чи поверхів шеренгами звисає зі стаканчиків у горизонтальних чи вертикальних пластикових трубах. Навіть найменші корінці ні на мить не лишаються без вологи та поживи, вони постійно знаходяться в кисневому середовищі. Жодних тобі бур’янів­конкурентів. Поняття «теплиця» за такої технології набуває зовсім іншої архітектури і сприйняття. Тут усе мінімізоване до дрібниці – простір, людські затрати, світло й тепло, водопотреби, вплив на екологію і вплив кліматичних умов. І якщо метод гідропоніки вже давно не дивує тепличників, то з аеропонікою – як вершиною промислового процесу – знайомі лише одиниці.

На запитання, звідки виникла ідея такого бізнесу, Вадим, котрий має два дипломи (однаково віддалені від аграрної освіти – закінчив юридичний і технічний факультети столичних університетів), відповідає лаконічно: просто трапився збіг обставин. До аграрного напряму, окрім того, що допомагав батькам саджати картоплю, він раніше жодного відношення не мав. 2014 рік «перекроїв» специфіку його тодішнього бізнесу, от і довелося мізкувати в зовсім іншому напрямі.

– Я багато дізнавався про тепличний бізнес у Європі, збирав інформацію з усіх усюд. Масштаби тепличного бізнесу в ЄС, звісно, великі. Однак висока технологізація його ведення – це міф. Там такі самі застарілі технології. Кращий рівень у нідерландських фахівців, однак вони працюють на гідропоніці. Справді високий рівень вирощування салатів та зелені демонструють лише Велика  Британія та США. Отже, якщо братися за цю справу (а ми вирішили спробувати вирощувати руколу, попит на яку тоді лише з’явився), то починати слід не зі звичайного плівкового «шалаша», котрих, як грибів, навколо Києва, Одеси, деяких інших південних і західних міст і містечок. Наше входження в аеропоніку стартувало зі звичайної, жовтого кольору каналізаційної труби діаметром 250 мм, в якій просвердлили дірки і вставили стаканчики з розсадою, під’єднали поливний шланг з якоюсь там форсункою… – весело згадує ті часи Вадим. – Насправді цей метод відомий уже понад 40 років. Оскільки перший експеримент виявився вдалим, стали серйозно розвивати тему. І передусім розробили власну трубу, яку самі й виготовляємо з харчового пластику потрібної товщини та тонування.

Сама теплиця має подвійну плівку, в простір між ними нагнітається повітря. З одного із боків теплиці розташовані чотири спеціальні розсадні столи з нержавіючого металу, кожен із яких має 1800 посадкових місць для рослин. На них нарізується мінеральна вата для горщиків (стаканчиків) 35х35 мм, у котру висівається насіння – різна кількість залежно від виду культури. Рослина проростає впродовж 3‑10 днів на цьому квадратику мінеральної вати, ми її підживлюємо концентрованим органічним розчином. Як тільки корінець розсади виходить назовні вати, її поміщають у стаканчик, а той – в отвори в трубі: корені звисають у просторі. На них через форсунки розпилювачів (по 8 у кожній трубі) через кожні 20 хвилин розбризкується впродовж 20‑40 секунд поживний розчин: іноді туманом, іноді більшою краплею, іноді ще більшою – трифракційне розпилення.

Сама вата – нейтральний субстрат, спресоване волокно, яке добре утримує вологу. Зрошення аерозольно­крапельним методом вмикається автоматично. Волога стікає по виїмці в трубі донизу й жолобом під кутом самопливом спрямовується в ємність. А звідти знову подається на зрошення. Система однакова як для вертикальних аеропонних труб, так і для горизонтальних. У теплиці останнього покоління у нас усе удосконалене, починаючи з ефективнішого розпилення, вдосконаленої системи опалення, вентиляції, доосвітлення за допомогою енергоощадних фітоламп. Усе контролюється датчиками температури, освітлення, вологості, автономно готуються поживні розчини, суміші змішуються згідно з рецептурами, автоматично подаються на розпилення до кореневої системи. Програма живлення у нас вибудувана відповідно вимог кожного продукту.

 

– У вас у штаті є власний агроном? Чи хто цим займається?

– Агронома свого немає, ці завдання вирішують фахівці на аутсорсингу – переважно з тих насіннєвих компаній, де ми купуємо насіння. Ось цей комплекс у с. Нові Петрівці у нас працює з минулого року. Так проходить процес висадки розсади: 5 днів висадка, 5 днів збирання, – Вадим на моніторі зробив відеотур своїм виробництвом. – Був у нас досвід і вирощування полуниць таким способом. Інколи можна почути, що в подібних теплицях смак зелені інший. Проте ті вердикти теоретичні й необґрунтовані. Ми на самому початку бізнесу пробували для себе порівнювати смак руколи, вирощеної аеропонним методом і на невеличкій грядці поруч, на хорошому ґрунті. Аеропонна рукола випереджала в рості, мала кращий вигляд на всіх етапах і на завершення була смачнішою. Як не дивно, присутня у ній гіркота на аеропоніці була ніжнішою й листочки соковитіші. Це ж екологічно чиста продукція, тут немає ні нітратів, ні пестицидів, виключена можливість появи бур’янів чи шкідників.

 

– А як у аеропонній технології із захворюваннями рослин? Адже тут постійна вологість, конденсат, висока густота насаджень…

– Так, справді, ризик виникнення грибкових захворювань є. Однак наша технологія зводить його до мінімуму: ми створюємо й контролюємо мікроклімат, на вікнах захисні сітки, всюди жорсткий рівень фітосанітарії, а найважливіше – висока якість насіння, стресо­ та хворобостійкі сорти й гібриди рослин. На розсадних столах ми посилено живимо розсаду й у посадкові гнізда в трубах висаджуємо абсолютно здорові рослини. Якщо ж така напасть спіткає, то є біопрепарати. У крайньому разі призупинити на одній теплиці виробництво, за 3‑4 дні здійснити очищення й дезінфекцію і засадити новий урожай. Простій в один тиждень не є критичним.

 

Рукола, базилік, квітки цукіні

 

– Давайте підсумуємо всі переваги аеропоніки.

– Метод не вимагає великої площі. До того ж, на бажання замовника, ми можемо звести теплицю будь­якої конфігурації: чи то піраміди, чи то сфери або напівсфери, прилаштувати до будівлі чи вмонтувати вглиб землі – фантазія необмежена. Навіть незважаючи на конфігурацію вашої земельної ділянки. У нашому виконанні вона чітко вписується в навколишній ландшафт. У ній все автоматизовано, комплекс працює в автономному режимі, персонал – по дві тепличниці на об’єкт, спільний електрик, сантехнік – це люди, котрі просто обслуговують роботу системи, стежать за можливими несправностями та чистотою в приміщеннях. Ну і, звичайно, виконують роботи з висадження насіння, розсади та збирання врожаю. Йде велика економія води, добрив, використання тепла, світла. У вас є можливість вирощувати зелень цілосезонно, а оскільки період вегетації скорочений (для вирощування салату взимку треба 30‑35 днів, влітку – 20‑25), можна отримувати до 12‑14 урожаїв салату й зелені на рік. Оскільки система зрошення працює за схемою колообігу, це набагато економніше (на два тижні вистачає одного кубометра води). У зимовий період рослини доосвічуються, однак лампи у нас енергоощадні, до того ж автоматика чітко регулює вмикання і вимикання світла, зайвих витрат немає. Загалом – це розумна система, елементи котрої (обладнання) взаємодіють між собою як єдиний організм. Вона сама вирощує для вас зелень і ягоди за найсучаснішою технологією і чітким контролем. Нічого вручну тут не доводиться налаштовувати. Встановлена веб­камера постійно передаватиме на смартфон і на екрани технічного центру зображення, показники усіх датчиків. І жодної боротьби з бур’янами та шкідниками, їх тут просто немає!

 

– Конкретну цифру врожаю зелені можете назвати із такої теплиці?

– Математика проста. У теплиці з горизонтальними аеропонними трубами 432 труби (салати ліпше вирощувати у горизонтальних трубах), у кожній по 36 отворів – посадкових місць, 120‑160 г – вага готової продукції, отож 15 550 посадкових місць, відтак загалом вихід салату буде 2177 кг. Якщо це базилік (фіолетовий або зелений) чи рукола, вони вирощуються у вертикальних трубах. Така сама кількість труб, але отворів тут більше – по 70 у кожній, усього – 30 240. У кожному посадковому місці формується урожай руколи – 70‑100 г, беремо середню вагу – 80 г, маємо загальний урожай 2410 кг. Урожай базиліку дещо менший – 25‑40 г у кожному гнізді, разом (якщо взяти середню вагу 30 г) становитиме 910 кг. Це за один урожай. А у вас їх буде стільки, скільки заплануєте.

 

– Куди ви постачаєте продукцію? І яка найпопулярніша?

– У торговельну мережу «МегаМаркет», кілька профільних магазинів, іноді на ярмарки. Реалізуємо в розсадних стаканчиках з мінеральною ватою, завдяки чому продукція ще до 10 днів буде свіжою та не втрачатиме корисних і смакових властивостей. На упаковці вказаний виробник, дата висадження, культура, сорт. Популярні звичні вітамінні набори – кріп, петрушка, шпинат, базилік, останній у найбільшому попиті. Для асортименту ми вирощуємо й фіолетовий базилік, він популярніший на Сході, однак 90 % – це зелений, європейський вид. До того ж фіолетовий більш вибагливий у вирощуванні, схожість нижча, більше світла вимагає. А зелений простіший і популярніший. До речі, він чудово проганяє з городів колорадського жука – посадіть через певні проміжки по два рядочки, перевірте. Робимо салатні набори – базилік, рукола і ще якийсь салат. Почали вирощувати ендивій дуболистий. Щороку беремо участь у фермерських ярмарках, вивозимо свою зелень. Там вона як готова розсада вмить розлітається серед городників. А хто ще запропонує розсаду таких рослин? Ми постійно експериментуємо з новими культурами. Вирощували розмарин, чебрець, фізаліс, квітки цукіні. Це взагалі цікавий варіант. Є мережа ресторанів з італійською кухнею, вони готують цукіні в клярі чи фаршировані тунцем, креветками. У нас вони тоді купували квітки цукіні по 50 грн за одну штуку. Я переконаний, такий набір – кілька квіток цукіні й рецепт приготування у магазинах типу Good Wine чи «Сільпо» мали б попит. У тестовому режимі пробували вирощувати суниці. Дуже успішний напрям теж.

 

– Яка вартість вашого проекту? Приблизні терміни окупності? Чи можете навести вже діючі ваші проекти у замовників?

– Досі ми будували лише для себе – це ж лише початок справи. Був досвід для одного з ресторанів: вони звели невеличку теплицю на 80 м2. Ми допомогли їм зі встановленням нашого аеропонного обладнання. Все, що вони вирощували (переважно салатна група), використовували на своїй кухні. Вартість проекту – 330 $ / м2, окупність через три роки. Все нове завжди дороге, наш варіант – не виняток. Ми використовуємо багато ексклюзивного – автономне управління всіма процесами, енергоощадні фітолампи, система вентиляції з рекуперацією повітря, максимально стабільний мікроклімат. Узагалі вважаю нашу теплицю оптимальною за енерго­ощадністю. Звісно, цю систему можна ще більш удосконалити, покращити програмне забезпечення, але це все здорожить проект. Ми постійно працюємо над поліпшенням. Спочатку довго шукали складові, тепер усе налагоджено. До речі, аеропонні труби – наше власне виробництво у Зазим’ї, фітолампи збираються теж тут, систему управління й моніторингу за нашими умовами зробила партнерська команда, стаканчики аеропонні – власного виробництва, каркаси теплиць виготовляють наші партнери. Форсунки – австрійські, довго шукали цю компанію, тестували різні види форсунок.

 

– Що у найближчих планах? Які ринкові перспективи?

– Розширювати виробництво, більше вирощувати, більше будувати теплиць замовникам, просувати аеропонну технологію на ринку Києва, області, інших регіонів. У нас розроблена франшиза, шукаємо партнерів, інвесторів – хто хоче реінвестувати, диверсифікувати свій бізнес, відкрити нові його напрями – пропонуємо повний комплекс послуг і партнерства. Що стосується ситуації на ринку, то в нашому сегменті минулий рік показав, що, попри падіння купівельної спроможності споживачів, попит на таку продукцію не зменшився. Ціна трохи знизилася, це так. Однак насправді ми ж багато й не вирощуємо. У Києві й невеличкій окрузі – 135 супермаркетів, де ми мали б бути присутніми. А ми представлені лише в семи супермаркетах. Отже, місця, куди просуватися, достатньо. Ще є й інші міста та регіони. Разом із 3‑4 салатними комплексами навколо Києва ми покриваємо не більше 10 % потреби.

Водночас є плани просування в просторі поза Україною. Так ми відкрили представництво компанії в Молдові, цьогоріч починаємо там будуватися. Працюємо над подібним у Румунії, є перспектива отримати державну підтримку – грант під будівництво, однак великий пакет документації вимагають, зробимо. Так само розглядаємо й Казахстан, Узбекистан. Загалом перспектива просування зелені на Схід має більше шансів, там культура споживання базиліку, кінзи завжди була. До того ж всюди проблема з водою, землею, а в нашій технології води мінімум, ґрунту не треба взагалі.

 

Зелений контроль для зелені

– Ми ініціювали створення суспільної організації «Зелений контроль», – розповідає про ще один напрям діяльності компанії Вадим Цируль. – Якщо по м’ясу чи молочних продуктах давно існують стандарти якості, певні вимоги, то щодо зелені й салатів нічого подібного немає, жодних сертифікатів. Відтак можна імпортувати що завгодно. Ось ми й хочемо розпочати на першому етапі з контролю якості такої зелені, яка ввозиться до країни. Звісно, що вітчизняний бізнесмен шукає за кордоном дешевшу продукцію, яка – ніде правди діти – завжди менш якісна. Пам’ятаєте, як у нас на ринку морепродуктів лідирувала одна із компаній зі своєю мережею? А у світі вона відома як така, що торгує лишками морепродуктів від інших… Отож ми хочемо зробити спільний суспільний контроль, організація зареєстрована, програма розроблена, створюється платформа в електронному вигляді, складається план роботи, закінчуємо розробку сайту, визначається фінансування. Організація відкрита для всіх охочих. Готуємо різні меморандуми про співпрацю з низкою державних органів та інститутів, шукаємо фінансування на створення потужної сучасної лабораторії контролю якості та безпечності продукції. Задля цього будемо брати участь у різних грантах – українських, американських, європейських. Ми вже провели кілька зустрічей із міжнародними партнерами, які хотіли б мати таку структуру в нашій країні. Адже деякі хочуть зайти і працювати тут, їм треба підтвердження якості. Ми запозичимо їх стандарти якості на зелень у себе. І коли отримаємо в них сертифікат, зможемо постачати їх продукцію в Україну і навпаки – нашу в ЄС. І тоді не треба буде додаткового обстеження продукції при перетинанні кордону. Це стосується не лише зелені, а й вторинних продуктів, продуктів переробки. Скажімо, думаємо виготовляти концентрат із базиліку, соуси песто, які ми вже у невеликих партіях пробуємо виробляти і реалізуємо через інтернет­продажі. Або сушену зелень можна готувати, словом, напрямів багато.

 

Ігор Самойленко

ВИДЕО
СОБЫТИЯ